Нещодавно вчені-астрономи виявили невелику чорну дірку, що ховається в області сузір’я Зміїносця на відстані 1600 світлових років від нас. І тепер ця чорна діра, названа Gaia BH1, є найближчою до Землі серед усіх відомих чорних дірок. Попередній володар цього титулу був віддалений від нас на відстань, що перевищує відстань між Землею та Gaia BH1 утричі.
Чорна діра Gaia BH1 є частиною бінарної системи, другою частиною якої є подібна до Сонця зірка, що обертається навколо чорної діри. Цей космічний об’єкт виявили вперше телескопом Gemini North на Гаваях, а подальші його дослідження проводилися за допомогою космічної обсерваторії Gaia. Саме ці дослідження показали деякі дивацтва руху зірки, в яких проглядався вплив якогось великого космічного об’єкта.
Подальші виміри дозволили точно встановити орбітальний період обертання зірки та обчислити масу супутнього невидимого об’єкта. Великі труднощі у цій справі викликало те, що чорна діра Gaia BH1 абсолютно неактивна, вона не поглинає матерію з навколишнього простору, нагріваючи її до високих температур і не випромінюючи рентгенівського випромінювання. Єдиною видимою ознакою її існування є ефекти від впливу гравітації на рух зірки-компаньйона.
Вчені провели моделювання безлічі різних сценаріїв динаміки руху, і так і не змогли знайти жодного відповідного для пояснення варіанту. Більш того, всі що існує теорії щодо бінарних систем, що включають чорну дірку та зірку, також не пояснюють динаміку системи Gaia BH1. Згідно з цими теоріями, зірка в такій системі повинна бути дуже великою, і раніше вона повинна була сусідити з ще більшою зіркою, яка пізніше зійшла в чорну дірку.
“Цей випадок є першим в історії підтвердженим виявленням у нашій Галактиці подібної до Сонця зірки, що обертається по широкій орбіті навколо чорної діри зоряного класу, тобто має масу, порівнянну з масою деяких зірок” – пишуть дослідники.
Для того, щоб розібратися в динаміці системи Gaia BH1 і відкоригувати існуючі теорії та моделі, астрономам потрібно знайти та вивчити ще безліч подібних бінарних систем. І вони дуже сподіваються на допомогу в цій справі існуючих та нових астрономічних інструментів, таких як космічні рентгенівські обсерваторії IXPE, NICER та NuSTAR. Джерело