Астрономи зробили крок до того, що ще недавно звучало як наукова фантастика: прогнозування погоди на світах за межами Сонячної системи. І допоміг їм у цьому космічний телескоп James Webb.
Дослідники проаналізували спостереження за SIMP 0136 — об’єктом приблизно за 20 світлових років від Землі. Щоправда, називати його звичайною екзопланетою не зовсім правильно: це коричневий карлик, своєрідна проміжна ланка між планетою та зіркою.
Команда вивчила, як змінюється яскравість SIMP 0136 під час його обертання. За допомогою спеціального статистичного методу вчені змогли виділити кілька повторюваних «погодних станів».
Виявилося, що значну частину змін в атмосфері можна пояснити двома факторами: різницею температур і змінами вертикальної структури хмар. Гарячіші ділянки мали тонші хмари, тоді як у холодніших регіонах хмарні шари були товстішими й простягалися вище.
Найцікавіше, що ці закономірності не зникали з часом. Навіть коли зовнішній вигляд атмосфери змінювався протягом багатьох обертів, основні механізми залишалися стабільними.
Це важливо, адже для справжнього прогнозу недостатньо просто побачити зміни — потрібно переконатися, що атмосфера поводиться за певними правилами знову і знову.
Поки що астрономи не можуть сказати, якою буде «погода» на SIMP 0136 завтра. Але новий підхід дозволяє швидше зрозуміти, що саме керує атмосферою далеких світів, перш ніж запускати складні комп’ютерні моделі. Якщо метод підтвердить свою ефективність на інших коричневих карликах та гігантських екзопланетах, одного дня астрономи справді можуть отримати щось на кшталт космічної метеослужби.