By З кінця серпня українці можуть спілкуватися із президентом через електронні петиції. Експерти сперечаються, чи є це ефективним каналом комунікації між суспільством і владою з найактуальніших питань країни, або це лише імітація такого діалогу.
Історія питання
Країною, яка започаткувала електронні петиції, вважають Велику Британію. У 1999 році на сайті парламенту Шотландії з’явився портал Е-Petitioner, на якому громадяни могли відправляти свої зауваження та побажання депутатам, заповнивши спеціальну форму.
У 2006 році завдяки ініціативі тодішнього прем’єр-міністра країни Тоні Блера, електронні петиції з’явилися і на загальнодержавному рівні. На сайті уряду розмістили електронну форму для подачі власного звернення або підтримки чиєїсь ініціативи.
Пропозицію запустити такий спосіб спілкування влади і громадян Україна отримала в 2009 році від Ради Європи. Комітет Міністрів Ради рекомендував тоді всім членам розвивати електронну демократію.
Лише в липні 2015 Верховна Рада внесла відповідні зміни до закону «Про звернення громадян», і 28 серпня Петро Порошенко підписав указ «Про порядок розгляду електронної петиції, адресовані Президенту України». Наступного дня відповідний розділ запрацював на сайті глави держави.
Як це працює
Щоб привернути увагу президента до поданого в електронному вигляді прохання, потрібно коректно заповнити форму на сайті. Вона повинна набрати не менше 25 тисяч підписів на підтримку за три місяці з дня публікації.
Якщо це трапилося, в адміністрації зобов’язані розглянути петицію і представити її на розгляд президента. Він зобов’язаний дати на неї публічну відповідь.
Українці зажадали бачити прем’єр-міністром кіногероя Дарта Вейдера. Президент м’яко відмовив, відповівши, що спершу його кандидатуру має подати коаліція Верховної Ради
За перші два місяці існування сервісу інтерес до нього виявили 2 мільйони українців, і кількість звернень постійно зростає. Вже на 26 петицій президенти надав свої відповіді.
Рух вперед чи профанація
Експерти по-різному оцінюють новий спосіб спілкування з владою. Керівник Центру розвитку інновацій Києво-Могилянської академії Сергій Лобойко назвав його «першим кроком до постіндустріального суспільства».
«Запуск електронної демократії – це той шлях, який дозволяє здійснити одну з ключових ідей: змінити систему взагалі», – сказав він в інтерв’ю «Радіо Свобода».
Політолог Валентин Гладких менш оптимістичний. Він вважає, що закон про електронні петиції – це лише варіант закону про звернення громадян.
«Ці петиції, так само, як і будь-які інші звернення громадян, владу ні до чого не зобов’язують», — сказав він «Радіо Столиці».
Координатор руху «За відповідальну владу» Ігор Курус категоричний. «Досить імітувати реформи і всю позитивну практику демократичних країн, таку, як вибори, люстрація, антикорупція, а тепер ось і петиції, і перетворювати їх на профанацію», – розповів він «Українській правді».
Про що пишуть
Більше половини поданих електронних стосуються боротьби з корупцією, включно із такими ініціативами, як скасування імунітету депутатів парламенту і введення біометричної системи голосування, люстрація всіх суддів і прокурорів та скасування грошової застави для осіб, підозрюваних у корупції.
Серед розглянутих президентом звернень – петиція про вільне володіння зброєю, скасування акцизного збору на автомобілі, а також про призначення Юлії Тимошенко послом в Гондурас. На останню Порошенко відповів, що в Гондурасі немає посольства України.
Юлія Тимошенко не стала послом у Гондурасі через те, що для неї не знайшлося посольства
Надходили пропозиції перенести столицю України до Львова або Харкова. З більш радикальних варіантів – до Севастополя. Автор обґрунтував свою ініціативу так: «Таким чином Крим на картах завжди буде нашим, це підкреслить незаконність анексії, а найголовніше – покаже, що ми за своє готові боротися».
За оцінками каналу 1+1, близько 40% електронних петицій мають жартівливий характер. Сергій Лобойко так прокоментував це явище: «На відміну від інших держав, ми в законі не заборонили жарти. Буде багато спроб «тролити» президента і писати різні «приколи», але це нормально».
Заступник голови президентської адміністрації Дмитро Шимків не бачить нічого поганого у жартівливих петиціях. «На щастя, у нас теж є співробітники, які вміють жартувати», — сказав він.
На сайт президента надходили пропозиції дарувати всім киянам у день народження цукерки «Вечірній Київ» від кондитерської фабрики президента. Були ідеї засадити торфовища навколо Києва, що вічно тліють, коноплями, аби місцевим мешканцям було веселіше, і відкрити всім доступ до депутатської їдальні у Верховній Раді, яка славиться своїми дуже смішними цінами. Просили також телеканал «UA: Перший» показати хоча б «Губку Боба», а ВВС і Discоvery зняти фільм про історію України, щоб весь світ дізнався про нашу країну.
За матеріалами: BBC
Взято с today.mts.com.ua
Comments