Космічний телескоп Hubble знову здивував астрономів, відкривши найбільший із коли-небудь зафіксованих протопланетних дисків — гігантську «колиску» майбутніх планет навколо молодої зорі IRAS 23077+6707. Але розміри — не єдине, що привернуло увагу науковців. Виявилося, що цей диск поводиться зовсім не так, як очікували дослідники: він надзвичайно хаотичний і асиметричний.
Космічний «бургер» на відстані тисячі світлових років
IRAS 23077+6707 розташована приблизно за 1 000 світлових років від Землі. Протопланетний диск навколо неї ми бачимо з ребра, через що він має незвичний вигляд — темна смуга посередині та яскраві краї з обох боків. За цю форму астрономи жартома прозвали його «Chivito Дракули», на честь популярного уругвайського сендвіча.
Масштаби цього об’єкта вражають. Диск простягається майже на 400 мільярдів миль, що приблизно у 40 разів більше, ніж діаметр нашої Сонячної системи до зовнішнього краю поясу Койпера. За оцінками вчених, він містить матеріалу масою від 10 до 30 мас Юпітера, тобто запасу газу й пилу вистачило б для формування одразу кількох газових гігантів.
Неочікуваний хаос замість порядку
Зазвичай протопланетні диски виглядають відносно симетричними — рівномірними структурами, де пил і газ поступово «злипаються», формуючи планети. Але в цьому випадку Hubble зафіксував дещо зовсім інше.
Одна сторона диска має ниткоподібні структури, схожі на волокна або потоки, тоді як інша виглядає значно спокійнішою. Крім того, у диску помітні тонкі, розмиті шари, що вказують на активні та нестабільні процеси всередині.
Астрономи припускають, що така асиметрія може бути спричинена:
- падінням газу та пилу з навколишнього міжзоряного середовища;
- впливом зовнішніх факторів, наприклад сусідніх зір або щільних газових хмар;
- або складними внутрішніми процесами, які ще недостатньо вивчені.
Новий погляд на народження планет
Подібної структури науковці раніше не бачили в інших системах. Це відкриття поставило більше запитань, ніж дало відповідей, але саме в цьому й полягає його цінність. Воно показує, що формування планет може відбуватися у значно різноманітніших і хаотичніших умовах, ніж вважалося раніше.
Подальші спостереження та моделювання допоможуть зрозуміти, як саме з такого нестабільного середовища можуть виникати планетні системи — і чи схожий цей процес на те, що колись відбувалося навколо молодого Сонця.
Результати дослідження опубліковані в журналі The Astrophysical Journal, і вони вже змінюють уявлення вчених про те, яким може бути справжнє «дитинство» планет у Всесвіті.