Понад 10 мільйонів років тому значна частина Південної Америки була вкрита величезною системою озер. Її береги населяли гігантські черепахи, наземні лінивці, гліптодонти та велетенські копитні. А серед хижаків були анаконди, шаблезубі ссавці, «жахливі птахи» та давні родичі крокодилів.
Однак нове дослідження показує: саме крокодиліани, ймовірно, були найважливішими хижаками цієї екосистеми, особливо коли йшлося про полювання на велику здобич.
Сліди зубів розповіли про давнє полювання
Вчені з Університету Гельсінкі проаналізували скам’янілості, що зберігаються в музейних колекціях. Особливу увагу дослідники приділили слідам укусів і зубів на кістках травоїдних тварин.
Такі пошкодження є одним із небагатьох прямих свідчень взаємодії між давніми хижаками та їхньою здобиччю. Вивчені рештки мають вік приблизно 10,5–16 мільйонів років.
Найбільше слідів, які могли залишити крокодиліани, дослідники пов’язують із Purussaurus neivensis. Цей гігантський родич сучасних кайманів досягав близько 7 метрів завдовжки та міг важити приблизно 1,8 тонни. Для порівняння, його потенційна здобич — давні копитні — також могла важити понад тонну. Тож це були справжні сутички між велетнями.
Хижак, здатний змінювати екосистему
Величезна кількість великої здобичі створювала унікальні умови для хижаків. За словами дослідників, одні лише ссавці не могли спожити весь доступний ресурс. Саме тут перевагу отримували гігантські крокодили, які могли полювати на великих тварин біля водойм і, ймовірно, істотно впливати на чисельність їхніх популяцій.
Частота характерних слідів на скам’янілостях свідчить, що Purussaurus був не просто великим хижаком, а одним із ключових елементів тропічної екосистеми міоценової Південної Америки. Дослідження опубліковано в Journal of Vertebrate Paleontology.