Протягом останніх двох століть людство активно змінювало географію планети, зокрема шляхом будівництва гребель. Але, як показало нове дослідження, ці інженерні проєкти мають куди глибший вплив, ніж просто контроль за річками чи зрошення полів. Згідно з результатами аналізу, будівництво близько 7 000 великих гребель зсунуло Північний полюс Землі на понад один метр від його початкового положення, що є прикладом рідкісного геофізичного явища — справжнього полярного блукання.
Основна причина такої зміни — перерозподіл маси на планеті. Великі водосховища, що зберігають мільярди літрів води, забирають частину води з океанів, що призводить до зниження глобального рівня моря, але також і до зміни розташування мас на поверхні Землі. Це впливає на вісь обертання планети. Як і у випадку з обертовим м’ячем, якщо одна частина набуває додаткової ваги, система поступово змінює свій баланс — і полюси зміщуються.
Дослідники з Гарвардського університету проаналізували розташування найбільших гребель, зведених у період з 1835 по 2011 рік, щоб вирахувати, як накопичення води у штучних резервуарах вплинуло на масовий баланс планети. Виявилось, що ці зміни призвели до зниження рівня моря на 21 міліметр — обсяг, еквівалентний двом повним заповненням Великого каньйону.
Географічна динаміка також виявилася вражаючою. У період з 1835 до 1954 року основна маса дамб будувалася у Північній Америці та Європі, що спричинило зсув полюса на 20,5 см у напрямку 103-го східного меридіану. Після 1954 року, коли інфраструктурна активність перемістилася до Азії та Східної Африки, полюс змістився ще на 57 см у протилежний бік — до 117-го західного меридіану. Загальний зсув склав 113 см, з яких понад 100 припадає лише на XX століття.
Ці результати мають важливе практичне значення. Оскільки розподіл води на планеті змінює не лише рівень моря, але й впливає на його геометрію — тобто на те, де саме піднімається або опускається рівень води, — це має бути враховано при плануванні майбутніх гідротехнічних проєктів. Науковці закликають розглядати наслідки перерозподілу мас не лише як локальні, але і як глобальні зміни, здатні вплинути на стабільність кліматичних і геофізичних систем планети.
Дослідження було опубліковане в журналі Geophysical Research Letters. і стало ще одним підтвердженням того, що вплив людини на Землю вийшов далеко за межі поверхні — ми змінюємо саму динаміку обертання планети.