Z4 — найстаріший в працездатному стані цифровий комп’ютер

Комп’ютер Z4, який є найстарішим зі збережених в працездатному стані перших цифрових комп’ютерів, був створений в 1945 році, він займає площу досить великої кімнати, працює за допомогою магнітної стрічки і для управління його функціонуванням потрібно кілька кваліфікованих фахівців. Комп’ютер Z4 зараз є одним з експонатів Німецького музею (Deutsches Museum) в Мюнхені, співробітники якого підтримують його працездатний стан. І не так давно в покладах одного з архівів було виявлено керівництво користувача до цього комп’ютера, завдяки чому сучасні фахівці зможуть зрозуміти принципи роботи цього старовинного устрою.

Згадане вище керівництво користувача було виявлено Евелін Боеш (Evelyn Boesch), архіваріусом Швейцарського федерального технологічного інституту (Swiss Federal Institute of Technology, ETH), серед документів її батька, Рене Боеш (Rene Boesch), який працював свого часу на швейцарську Асоціацію авіаційного машинобудування. Виявляється, що комп’ютер Z4 перебував там на початку 1950-х років і використовувався для вирішення ряду математичних проблем, пов’язаних з розробкою реактивного винищувача P-16. «Комп’ютер Z4 використовувався для обчислень траєкторій ракет, геометрії крил літака, рівнів вібрації і багато чого іншого» — пише Евелін Боеш.

Однак, комп’ютер Z4 цікавий, в першу чергу, його історією. Його творцем є німецький інженер-будівельник Конрад Цузе (Konrad Zuse), який, імовірно, є і автором виявленого керівництва користувача. Керівництво нацистської Німеччини хотіло, щоб комп’ютер Z4 був розміщений на одному з секретних заводів, де планувалося розгорнути виробництво реактивних літаків і «літаючих бомб» — перших прототипів сучасних ракет. Однак Конрад Цузе, передбачаючи швидкий крах нацистського режиму, зник сам і сховав комп’ютер в сараї в одному з маленьких містечок, де його творіння дочекалося кінця Другої Світової війни.

Пізніше комп’ютер Z4 був придбаний математиком Едуардом Штіфель (Eduard Stiefel) для Школи прикладної математики Швейцарського федерального технологічного інституту в Цюріху. Після цього комп’ютер Z4 потрапив в дослідницький центр французько-німецького Науково-дослідного інституту в Сент-Луїсі, де він пропрацював кілька років і в 1960 році він був переданий в Німецький музей як експонат.