Рубрика: Здоров’я

Ризик зараження коронавірусом від носія штаму омікрон підвищується майже до 100-відсоткового максимуму у разі близького контакту з інфікованим без маски. Такого висновку дійшли вчені японського НДІ фізико-хімічних досліджень RIKEN.

Дослідники змоделювали ймовірності на суперкомп’ютері «Фугаку» і дійшли висновку, що інфікування практично неминуче, якщо 15 хвилин спілкуватися з хворою людиною, яка не надягла маску. При цьому шанс заразитися близький до нуля, якщо носій вірусу буде в масці, а розмова вестиметься на відстані більше метра.

У мережі з’явилися результати нового дослідження вчених з Університету Хопкінса в США. Фахівці з’ясували, що локдауни є вкрай неефективним інструментом боротьби з пандемією.

Наукова робота продемонструвала, що такі заходи не роблять істотного зниження смертей від COVID-19. У той же час, локдауни руйнівно впливають на економіку. Понад те, вони безпосередньо сприяють зростанню соціальних проблем.

Так, оголошені на початку 2020 року локдауни в США та Європі, крім сильних ударів по економіках країн, призвели до зниження кількості смертей від коронавірусу всього на 0,2%.

Ми не знайшли доказів того, що локдауни, закриття шкіл та кордонів, обмеження зборів вплинули на показники смертності від COVID-19. Але вони сприяли зниженню економічної активності та зростанню безробіття, викликали політичні хвилювання, сприяли зростанню випадків домашнього насильства та підірвали принципи ліберальної демократії.

Відомо, що ожиріння може вплинути на стан серця та судин. Але це ще не все. Як з’ясували вчені з Канади, надмірна вага здатна впливати і на мислення. Докладніше — у статті.

У ході дослідження, яке проводилося в Канаді з 2010 по 2018 рік, з’ясувалося, що між збільшенням ваги та когнітивними здібностями є зв’язок. Усі отримані дані були опубліковані у виданні JAMA Network Open.

У дослідженні взяли участь приблизно 9200 дорослих віком від 30 до 75 років (середній вік – 58 років). При цьому ніхто з піддослідних не страждав на серцево-судинні захворювання. Крім МРТ та вимірювання кількості жиру, всі учасники пройшли два тести. Перевіряли ці тести увагу, концентрацію, короткочасну пам’ять, швидкість руху очей та рук та координацію, здатність вчитися та/або обробляти нову інформацію.

За підсумками експерименту виявилося, що чим більше у людей було жиру, тим повільніше вони думали. Вчені відзначили, що здатність людей мислити погіршувалась на кожні 9 відсотків збільшення жиру в організмі так, ніби їхній мозок старів на один рік.

Водночас пам’ять та навички вербального розуміння інформації залишилися незмінними.

Матеріали характеру новин не можна прирівнювати до призначення лікаря. Перед ухваленням рішення порадьтеся з фахівцем.

Вчені з Університету Лестера у Великій Британії провели масштабне дослідження за участю 2 тисяч дорослих пацієнтів. У ході дослідження з’ясувалося, що більшості пацієнтів симптоми так званого «довгого ковіда» так і не пішли.

За словами керівника дослідження професора респіраторної медицини Кріса Брайтлінга, симптоми пішли лише у 3 з 10 пацієнтів, причому ці люди відзначали таку симптоматику відразу після виписки з лікарні, і вона не пішла через 12 місяців.

Найпоширенішими симптомами виявилися задишка, біль м’язів, втома і поганий сон. «Багато пацієнтів у нашому дослідженні не повністю одужали через п’ять місяців, і більшість з них повідомили про незначні позитивні зміни у стані свого здоров’я через рік», — підкреслив Брайтлінг.

При цьому якість життя погіршилася в порівнянні з тим, що було до захворювання.

Матеріали характеру новин не можна прирівнювати до призначення лікаря. Перед ухваленням рішення порадьтеся з фахівцем.

Вчені з Великобританії з’ясували причину постковідного синдрому — низки симптомів хвороби, які протягом тривалого часу спостерігаються у людей, які перехворіли на коронавірус.

Постковідним синдромом протягом кількох місяців страждають близько 20% всіх перехворілих. Основні симптоми – тривала задишка, зниження розумової працездатності, підвищена стомлюваність.

Щоб зрозуміти, що ж лежить в основі задишки як одного з симптомів перенесеного захворювання, вчені досліджували 11 людей, які перехворіли у легкій формі з постковідною симптоматикою, 12 осіб — які потрапили до лікарні, але без таких симптомів, і 13 здорових людей. Як метод дослідження застосовувалася магнітно-резонансна томографія з ксеноном як інгаляційний контрастний агент, який дозволив побачити в легенях мікропошкодження, які не виявлялися за допомогою комп’ютерної томографії.

Вчені повідомили, що на тлі постковідного синдрому, газ у легенях поширюється з такими ж утрудненнями, як і при гострій фазі коронавірусу. А через неефективність традиційних методів дослідження утрудняються діагностика та лікування наслідків захворювання.