Стоунхендж уже понад століття залишається однією з найбільших археологічних загадок світу. Здавалося б, учені поступово розкрили походження його каменів, однак нове дослідження змусило переглянути одну з ключових версій історії пам’ятки. Йдеться про так званий Вівтарний камінь — центральний елемент комплексу, який, як виявилося, прибув зовсім не звідти, звідки вважалося раніше. Камінь із несподіваним минулим Стоунхендж складається з десятків каменів різного походження. Частину з них доставили з відносно близьких районів південної Англії, інші — з віддалених місць. Найбільший серед «несарсенових» каменів — шеститонний Вівтарний камінь — довгий час вважали вихідцем із території сучасного Уельсу. Однак міжнародна команда геологів під керівництвом дослідників…
Автор: Володимир
Більшість сучасних людей, чиє походження пов’язане з Європою або Азією, несуть у своїй ДНК невелику частку спадщини неандертальців. Ці генетичні фрагменти — своєрідні сліди зустрічей між двома людськими видами десятки тисяч років тому. Проте генетиків давно дивувала одна загадка: майже повна відсутність неандертальської ДНК у людській Х-хромосомі. Нові дослідження пропонують несподіване пояснення — причина може полягати не у біологічній несумісності, а в тому, хто саме вступав у міжвидові союзи. Генетична загадка: «пустелі неандертальців» Після виходу предків сучасної людини з Африки приблизно 50–60 тисяч років тому вони зустрілися з неандертальцями в Євразії. Внаслідок цих контактів відбулося схрещування, і сьогодні близько 1–2…
Упродовж десятиліть розвиток інтернету майже завжди означав одне й те саме — прокладання кабелів під землею або встановлення складної телекомунікаційної інфраструктури. Проте нове технологічне рішення, створене в межах експериментального проєкту, що виріс із дослідницької екосистеми Google, пропонує інший підхід: передавати дані містами за допомогою невидимих світлових променів. Компанія Taara розробила систему, здатну забезпечувати надшвидкісне інтернет-з’єднання без оптоволокна — фактично «стріляючи» інформацією крізь повітря. Як працює інтернет на світлі В основі технології лежить пристрій Beam — компактний модуль розміром приблизно з коробку для взуття. Усередині нього розміщена кремнієва плата з більш ніж тисячею мікроскопічних світлових випромінювачів. Вони формують керований світловий промінь,…
У Китаї можуть відкрити найбільше родовище золота у світі: що відомо про «супергігантську» знахідку Геологи в Китаї повідомили про відкриття, яке може суттєво змінити глобальний ринок дорогоцінних металів. У провінції Хунань, під золотоносним районом Вангу, виявлено родовище, яке за попередніми оцінками може стати найбільшим запасом золота у світі. Йдеться не просто про велике родовище — фахівці називають його «супергігантським». За попередніми розрахунками, під землею можуть знаходитися запаси золота загальною масою до 1100 тонн, а потенційна вартість ресурсу оцінюється приблизно у 83 мільярди доларів США. Як було зроблено відкриття Родовища виявили під час глибокого геологічного буріння у повіті Пінцзян. Спочатку дослідники…
Мозок у стані невизначеності: як «центр страху» допомагає нам ухвалювати рішення Коли результат наших дій непередбачуваний, мозок опиняється перед прихованою дилемою. Чи варто повторити дію, яка щойно принесла успіх, чи довіритися новому сигналу з навколишнього середовища, що здається перспективним? Кожне рішення фактично стає ставкою — яку стратегію навчання обрати. Нове нейробіологічне дослідження показує: ключову роль у цьому процесі може відігравати мигдалина мозку (амигдала) — структура, яку десятиліттями вважали передусім центром страху та емоцій. Однак тепер вчені пропонують інше пояснення: мигдалина не просто реагує на загрозу, а координує вибір стратегії поведінки, коли ситуація залишається незрозумілою. Коли мозок «не знає», що робити…
Космічний підлітковий вік: астрономи вперше спостерігли, як молоді планети «дорослішають» Астрономи вже добре розуміють, як народжуються планетні системи і як виглядають після мільярдів років еволюції. Однак один етап довгий час залишався майже невидимим — своєрідний «підлітковий період» планет, коли вони швидко змінюються, втрачають первинні атмосфери та перебудовують свої орбіти. Тепер ученим вдалося вперше зафіксувати таку фазу розвитку безпосередньо. Об’єктом дослідження стала планетна система TOI-2076, якій приблизно 200 мільйонів років — за космічними мірками це дуже молодий вік. Дослідження показало, як саме молоді планети переходять від хаотичного дитинства до стабільної «дорослої» конфігурації. Система між порядком і хаосом TOI-2076 обертається навколо молодої…