Китайська CATL представила нову систему накопичення енергії Tener на основі натрій-іонних акумуляторів. Виробник стверджує, що установка здатна прослужити до 30 років і витримати до 15 тисяч циклів заряджання та розряджання, що робить її однією з найдовговічніших у своєму класі. Новинку показали на галузевому заході в Мюнхені. Для порівняння, більшість сучасних натрій-іонних систем зберігання енергії розраховані приблизно на 10 тисяч циклів роботи. За даними CATL, після 15 тисяч циклів батарея зберігає близько 70% початкової ємності. Крім того, система демонструє високу стійкість до екстремальних температур. Наприклад, при -20 °C вона зберігає понад 92% ємності. У компанії пояснюють такі показники застосуванням власної технології…
Автор: Володимир
Вчені з The University of Texas MD Anderson Cancer Center зробили важливий крок до розуміння того, як можна підсилити ефективність сучасної імунотерапії. У дослідженні, опублікованому в журналі Cell, вони описали несподіваний зв’язок між імунною системою та явищем, відомим як купроптоз — формою запрограмованої загибелі клітин, яка запускається надлишком міді. Що таке купроптоз і чому він важливий Купроптоз — це відносно нещодавно відкритий механізм загибелі клітин, який виникає, коли в клітині накопичується забагато міді. Для деяких ракових клітин цей процес виявляється особливо «вразливим», що робить його перспективною мішенню для нових методів лікування. Однак головне відкриття полягає не лише в самій загибелі…
У глибинах польського Ледницького озера археологи натрапили на знахідку, яка більше схожа на легенду, ніж на звичайний артефакт. Невелике різьблене обличчя, вирізьблене у дубовій балці, пролежало під водою понад тисячу років — і дивом збереглося до наших днів. У 2024 році дослідники з Nicolaus Copernicus University та Museum of the First Piasts in Lednica виявили підводний фрагмент дерев’яної конструкції з фортифікаційного валу давнього укріплення. Це була дубова балка довжиною 1,34 метра, яка колись входила до оборонного насипу поселення, що частково обвалився у воду. І саме на цій балці, приблизно за пів метра від її краю, археологи побачили невелике різьблене обличчя.…
Протягом майже 80 років людство вимірює час за допомогою атомних годинників. Від перших моделей, створених у Національному бюро стандартів США (National Institute of Standards and Technology), до надсучасних пристроїв, здатних фіксувати час із точністю до 19-го знака після коми, ця технологія стала основою сучасної науки, GPS-навігації та глобальних комунікацій. Однак зараз науковці стоять на порозі ще більш радикального прориву — переходу від атомних годинників до ядерних. Якщо атомні годинники базуються на коливаннях електронів навколо ядра, то нове покоління пристроїв використовуватиме саму серцевину атома — його ядро. Такий підхід теоретично може забезпечити значно вищу стабільність і точність, адже ядро набагато менш…
Під час археологічних розкопок у найстарішому місті Норвегії дослідники натрапили на справжню сенсацію — добре збережений золотий перстень часів Середньовіччя. Знахідку зробили всього за кілька сантиметрів під поверхнею землі, що стало несподіванкою навіть для досвідчених фахівців. Археологиня Linda Asheim зізнається, що перша реакція на знахідку була емоційною і навіть шоковою. Побачивши блиск металу в ґрунті, вона спочатку не повірила своїм очам, адже артефакт виглядав надто добре збереженим, щоб бути реальністю. Уже пізніше стало зрозуміло: перед нею — справжній золотий скарб. Перстень прикрашений глибоким синім каменем овальної форми та витонченим орнаментом. Ювеліри Середньовіччя використовували техніку філіграні — тонкі металеві дроти перепліталися…
Нові спостереження, проведені за допомогою James Webb Space Telescope, допомогли астрономам наблизитися до розгадки однієї з найбільших таємниць раннього Всесвіту. Вчені виявили потужні галактичні вітри, які здатні буквально позбавляти галактики можливості народжувати нові зорі, перетворюючи їх на «мертві» космічні структури. Протягом останніх років телескоп Webb неодноразово дивував дослідників. Він показав, що вже в перший мільярд років після Великого вибуху існували надзвичайно масивні галактики. Ще більш несподіваним стало те, що багато з них дуже швидко припинили активне зореутворення, хоча за космічними мірками були ще зовсім молодими. Щоб зрозуміти причину такого явища, міжнародна команда астрономів дослідила систему галактик CRISTAL-02. Світло від неї…