Океанічне дно на глибині понад чотири кілометри перетворюється на арену суперечливих амбіцій. Тут спеціальні роботи розміром із невеликий будинок пересуваються повільно, мов гігантські прибиральники басейнів, збираючи так звані поліметалічні конкреції — темні кам’янисті утворення, що нагадують картоплини. У цих «камінцях» містяться нікель, мідь, марганець та інші критично важливі мінерали, без яких неможливі ані батареї для електромобілів, ані сонячні чи вітрові енергосистеми. Попит на ці матеріали зростає стрімко. За прогнозами, до 2040 року потреба у нікелі, марганці, кобальті й рідкісних елементах зросте у кілька разів, адже їх використовують у смартфонах, акумуляторах для зберігання енергії, турбінах та інфраструктурі «розумних» мереж. Прихильники глибоководного…
Автор: Володимир
Головний редактор Українського телекомунікаційного порталу. Пише про мобільні технології, телекомунікації та IT з 2010 року.
Нові моделі NASA свідчать, що карликова планета Церера, найбільший об’єкт у головному поясі астероїдів, у далекому минулому могла мати стійке джерело хімічної енергії – саме такого «палива», яке на Землі живить деякі мікроорганізми. Хоча доказів існування життя на Церері немає, дослідження підкріплює гіпотезу, що цей світ діаметром близько 940 кілометрів створював умови, здатні підтримувати одноклітинні організми. Водяні сліди від Dawn Ключові підказки щодо минулого Церери надала місія Dawn, яка досліджувала планету з орбіти у 2015–2018 роках. Апарат зафіксував яскраві відблиски на поверхні, що виявилися соляними відкладеннями – вони залишилися після випаровування рідкої води з надр. Подальший аналіз у 2020 році…
Після попередньої демонстрації прототипу смартфона з акумулятором на 10 000 мА·год у травні, Realme готується презентувати фінальний пристрій із батареєю ще більшої ємності. Компанія офіційно підтвердила, що новий смартфон отримає акумулятор, показник якого перевищить 10 000 мА·год. Деталі щодо характеристик пристрою стануть відомі 27 серпня. Очікується, що в новинці буде застосована та сама технологія кремнієвого анода, яка вже використовується у Realme GT 7 з його батареєю на 10 000 мА·год. Разом із анонсом Realme опублікувала тизерне відео, у якому віце-президент компанії Чейз Сюй заявив про «розсування кордонів можливого». Водночас ролик не розкрив жодних технічних деталей або зовнішнього вигляду майбутнього пристрою.…
Дослідники з Університету Флориди повідомили про прорив у галузі імунної онкології: експериментальна мРНК-вакцина змогла «розбудити» імунну систему мишей та знищити пухлини, відкриваючи шлях до створення універсальної вакцини проти раку. Найбільша несподіванка полягає в тому, що ефект досягався не завдяки прицільній атаці на конкретний білок пухлини, а шляхом загальної активації імунітету, ніби організм реагував на вірусну інфекцію. У публікації в Nature Biomedical Engineering вчені описують, як комбінація вакцини з інгібіторами контрольних точок імунної відповіді дала потужний антираковий ефект у резистентних пухлин. У деяких випадках саме застосування вакцини призводило до повного зникнення новоутворень. Старший автор роботи, педіатричний онколог Еліас Сайор, зазначає, що…
Після прем’єри в Китаї минулого місяця, Honor MagicPad 3 нарешті дебютував на міжнародному ринку. Планшет зберіг ключові характеристики китайської версії, за винятком обсягу вбудованої пам’яті. Пристрій оснащено великим 13,3-дюймовим РК-дисплеєм з роздільною здатністю 3200×2136 пікселів та підтримкою частоти оновлення 165 Гц. Дисплей має динамічне регулювання яскравості та технологію DC Dimming, що знижує мерехтіння екрана. Водночас для частини користувачів відмова від OLED-панелі, яка використовувалася в MagicPad 2, може здатися компромісом у бік менш якісної картинки. Серцем планшета став чіпсет Snapdragon 8 Gen 3, який працює у парі з 16 ГБ оперативної пам’яті та 512 ГБ внутрішнього сховища. Для китайського ринку передбачена…
Дослідники зі Школи молекулярної інженерії Прітцкер при Чиказькому університеті здійснили прорив, створивши перший у світі квантовий біт на основі білка живої клітини. Їм вдалося перетворити добре відомий у біології флуоресцентний білок EYFP (enhanced yellow fluorescent protein), який традиційно використовується для маркування клітин, у повноцінний кубіт – елементарну одиницю квантових обчислень. Найважливіше в цій роботі те, що білковий кубіт здатний функціонувати у «теплому та шумному» середовищі живої клітини. Це разюче відрізняється від класичних квантових систем, які зазвичай потребують наднизьких температур і надзвичайно контрольованих умов. Такий підхід відкриває перспективу створення квантових сенсорів нового покоління, які можна безпосередньо інтегрувати у живі системи. Як…