Нашу Сонячну систему “заносить”: чому ми рухаємося швидше, ніж дозволяє сучасна космологія Нові вимірювання показують: наша Сонячна система мчить через Всесвіт значно швидше, ніж це передбачає стандартна космологічна модель. До такого несподіваного висновку дійшли науковці з Університету Білефельда в Німеччині, які проаналізували мільйони радіогалактик і виявили сигнал, що виявився сильнішим за те, що мали б бачити вчені. Замість підтвердження відомих уявлень про рівномірність Всесвіту, результати лише загострили давню загадку — чи справді матерія у космосі розподілена однорідно? Космічний рух, який не вписується в стандарти Команда на чолі з астрофізиком Лукасом Беме використала гігантські радіоогляди неба, щоб перевірити, наскільки реальний Всесвіт…
Автор: Володимир
Вчені з’ясували: момент засинання — це не повільне занурення, а різкий «провал» мозку Багато років ми уявляли засинання як м’яку подорож: ти лежиш у темряві, думки розчиняються, і поступово свідомість пливе у сон. Але нове дослідження показує: цей процес набагато драматичніший і нагадує радше крок з урвища — коли в одну мить мозок різко «провалюється» у сон. Саме таку картину побачили науковці з Імперського коледжу Лондона та Британського інституту досліджень деменції. Команда під керівництвом нейробіолога Ніра Гроссмана під’єднала добровольців до ЕЕГ і з подивом зафіксувала: мозок працює стабільно до самого останнього моменту — і лише за кілька хвилин до засинання…
Дослідники виявили, що спори моху можуть вижити майже рік, перебуваючи у відкритому космосі. Попри інтенсивне ультрафіолетове випромінювання та різкі температурні коливання, більшість спор залишилися життєздатними після повернення на Землю. Їхній захисний покрив діє як природний щит, забезпечуючи стійкість, якої навіть учені не очікували. Результати відкривають нові можливості для використання витривалих рослин у майбутньому позаземному землеробстві. Стійкість моху від Землі до космосу Мохи відомі своєю здатністю виживати в одних із найекстремальніших місць планети — від високогірних районів Гімалаїв до спекотної Долини Смерті, крижаних антарктичних пустель і навіть охолоджуваних поверхонь активних вулканів. Саме ця дивовижна витривалість надихнула дослідників відправити спорофіти моху —…
Apple розкрила деталі своєї технології виробництва корпусів Apple Watch Series 11 і Ultra 3. На відміну від традиційних методів, корпуси для цих годинників виготовляються методом 3D-друку з ретельно переробленого титанового порошку, що дозволяє вдвічі скоротити кількість відходів сировини порівняно зі стандартним фрезеруванням. Для створення одного корпусу використовується понад 900 шарів матеріалу завтовшки 60 мікронів кожен (1 мікрон дорівнює 0,001 міліметра). Титановий порошок, який застосовується, на 100% складається з переробленої сировини, а його хімічний склад спеціально коригується для зниження вмісту кисню, оскільки це необхідно для запобігання загорянню або вибуху під дією високих температур. Як пише The Verge, перехід на 3D-друк дозволив…
Масштабний геомагнітний супершторм у травні 2024 року дав науковцям безпрецедентну можливість побачити, як плазмовий щит Землі руйнується та повільно відновлюється під дією екстремального сонячного тиску. Використовуючи ідеально розташований супутник Arase, дослідники спостерігали, як плазмосфера стискається до частки свого звичного розміру й відновлюється протягом кількох днів — значно довше, ніж очікувалося. Наслідки шторму проявилися у вигляді вражаючих низькошировинних полярних сяйв, а також збоїв у роботі супутників, GPS і систем зв’язку. Геомагнітні супершторми та подія Дня матері 2024 року Геомагнітний супершторм — це один із найпотужніших видів космічної погоди, який виникає, коли Сонце обрушує на Землю величезні порції енергії та потоки заряджених…
На самому краю Сонячної системи вчені виявили нову впорядковану структуру — компактну групу об’єктів, яка, наче капсула часу, зберігає пам’ять про бурхливі події мільярди років тому. На думку авторів наукової роботи, ця знахідка допоможе пролити світло на те, який шлях пройшов Нептун, коли зміщувався з внутрішніх областей Сонячної системи на свою нинішню орбіту. Далеко за орбітою Нептуна, на відстані понад 4,5 мільярда кілометрів від Сонця, знаходиться пояс Койпера. Це велике кільце з крижаних та кам’яних тіл — залишків будівельного матеріалу, з якого сформувалися планети. Найвідоміший його представник — карликова планета Плутон. Довгий час вчені вважали цей регіон відносно однорідним: здавалося,…