Поки світ стежить за новими смарт-пристроями та інтернет-сервісами, один російський мільйонер поставив перед собою амбітну мету. Він планує змінити людське життя, зробивши його безкінечним. Для цього він збирається вивантажити мозок людини в комп’ютер.
«За наступні 30 років я досягну того, що всі ми зможемо жити вічно, – обіцяє мільйонер Дмитро Іцков. Дослідженнями у цьому напрямі він займається вже кілька років, для чого навіть залишив свій бізнес. – Я на 100% впевнений, що це можливо. Інакше б не починав. Якщо не розробити технологію безсмертя, то в наступні 35 років я помру».
Що планується
Причин для смерті існує безліч, наприклад, клітини організму із часом втрачають здатність до відновлення. Організм стаємо вразливим до серцево-судинних та інших вікових хвороб. Останні вбивають близько двох третин із нас.
Іцков планує обійти обмеження людського тіла: за допомогою науки він хоче розгадати таємниці людського мозку, а потім навчитися переносити цей мозок у комп’ютер. «Моя кінцева мета – дати людській особистості повністю нове тіло», – каже він.
Фантастика чи реальність
Науковий директор заснованого Іцковим фонду «Ініціатива 2045», нейронауковець Рендел Куне, не вважає цю задачу нездійсненною. Раніше цей науковець працював дослідником і викладачем у Центрі пам’яті та мозку Бостонського університету. «Усі дані свідчать про те, що теоретично це можливо – хай надзвичайно складно, але можливо, – каже Куне. – Таку людину, як Іцков, можна назвати провидцем, але не божевільним, бо це б означало, що ви вважаєте його ідеї нереальними. А вони реальні».
Наш мозок складається приблизно з 86 млн нейронів – взаємопов’язаних клітин, які передають одна одній інформацію через електричні розряди, які ширяться мозком, як хвилі. Теоретична можливість, про яку говорить Куне, тісно пов’язана з особливостями функціонування людського мозку, які нейронаука ще до кінця не вивчила.
Найбільша загадка науки сьогодні, вважає нейробіолог Рафаель Юсте з Колумбійського університету, – це те, як формується свідомість. «Питання в тому, як саме здійснюється стрибок від фізичних клітин, з яких складається мозок, до нашого світу мислення – думок, спогадів, почуттів», – каже він.
Мозок наче комп’ютер
У спробах зрозуміти мозкові процеси багато хто з науковців проводить аналогію між мозком і комп’ютером. Згідно з нею, мозок переробляє вхідні дані у вихідні – сенсорну інформацію в дії – за допомогою певних обчислень. Це і є теоретичне підґрунтя ідеї про завантаження свідомості.
Якби науковцям вдалося скласти повну карту цього процесу, то можливо, вдалося б і скопіювати мозок на комп’ютер, разом із індивідуальною свідомістю.
Так вважає доктор Кен Гейворт, нейронауковець, який удень досліджує мозок мишей у Дослідницькому центрі Джанелія, а ночами думає про те, як пересадити свій мозок. На його думку, шлях до мети – скласти так званий «конектом», повну карту всіх складних зв’язків між нейронами мозку. Саме тут, стверджує Гейворт, ховається інформація про те, що робить нас такими, як ми є. «Мій комп’ютер – це лише нулики та одинички на жорсткому диску. Що б із ними не відбувалося, якщо перенести їх на інший комп’ютер, все буде так само. Так має бути і зі мною, – пояснює він. – І при цьому не важливо, де перебуває мій конектом – у фізичному тілі чи інстальований у робота».
Але Гейворт каже, що робота лише розпочалася. «На жаль, нам ще дуже далеко до складення людського конектому, – визнає він. – Для прикладу, щоб скласти конектом мозку мухи знадобиться рік-два. Що ж до людського мозку, із сьогоднішніми технологіями це просто неможливо».
Є й інша теоретична перешкода. Навіть якби вдалося скласти карту всіх з’єднань людського мозку, для його завантаження на інший носій необхідно ще й постійно зчитувати безперервну діяльність усіх нейронів.
Але тут панові Іцкову може пощастити, вважає Юсте. Він займається одним із найбільшого у світі нейронаукового проекту дослідження мозку BRAIN Initiative. Цей американський проект отримав 6 млрд доларів фінансування і спрямований на розгадку таємниць розладів мозку, таких як хвороба Альцгеймера.
У рамках проекту Юсте сподівається скласти карту взаємодії нейронів мозку – закономірностей виникнення і поширення імпульсів в часі. «Ми хочемо виміряти всі сплески активності всіх нейронів одночасно. Раніше вважалося, що це неможливо», – говорить він.
З таким підходом не обов’язково починати з мапи конектому. У ще не опублікованому дослідженні пан Юсте вперше відобразив усі гіпнотичні електричні спалахи, що відбуваються в майже у всіх наявних нейронах однієї з найпростіших нервових систем – крихітної безхребетної гідри.
«Було дуже цікаво – розповідає він. – Але ми ще поки що не можемо пояснити значення всієї цієї нейронної активності. Ми ніби підслухали розмову незнайомою нам мовою».
За наступні 15 років Юсте планує скласти й інтерпретувати карту активності нейронів у корі головного мозку миші. Але кінцева мета – зчитування активності людського мозку. «Порівняємо мозок з комп’ютером. Щоб вивантажити його кудись, треба його спочатку завантажити, тобто розшифрувати. Думаю, проект BRAIN Initiative якраз у цьому допоможе», – каже він.
Проблеми вже зараз
А ось провідний нейронауковець Дюкського університету доктор Мігель Ніколеліс вважає, що мозок у його динамічній складності, а саме вона робить людину людиною, неможливо скопіювати. «Не можна знайти код інтуїції, чи відчуття прекрасного, чи любові й ненависті, – каже він. – Немає жодного способу звести людський мозок до цифрового коду. Це просто неможливо – настільки спростити неймовірно складну систему і транслювати її в алгоритмічний процес».
Однак суспільству не зашкодить подумати, що може статися, якщо зусилля Іцкова увінчаються успіхом. «Стежка, що веде через новітні нейротехнології до кращого розуміння мозку, теоретично може привести і до можливості завантаження мозку, – зазначає Юсте. – Науковці, які працюють у цій галузі, мають мислити далекоглядно».
При цьому технології вивантаження мозку несуть в собі певні ризики. «Якщо можна буде скопіювати мозок і завантажити його на інший носій, значить, його можна клонувати, – каже Юсте. – Це підніме дуже складні питання, пов’язані з визначенням суті людської особистості».
Сам Іцков такими питаннями поки не переймається. «На питання про етику я відповім вам так, як відповів мені його святість Далай-лама, коли я відвідав його у 2013 р. Він сказав, що можна робити все, якщо твій мотив – допомогти людям», – сказав він. Взято с http://today.mts.com.ua