Вірус Ебола може спричиняти в людей надзвичайно тяжке захворювання, тоді як деякі види кажанів здатні переносити споріднені віруси без помітних симптомів. Дослідники з Інституту імунології Ла-Хойя (LJI) разом із колегами з Принстонського університету та Каліфорнійського університету в Сан-Дієго виявили можливий молекулярний механізм цієї відмінності.
Результати дослідження, опублікованого в журналі Cell, вказують на незвичну особливість вірусу: він створює всередині клітин захищені структури, які дослідники порівнюють із «гніздами». У них вірус зберігає власні молекули РНК, але водночас захоплює й певні молекули РНК людини. Це може порушувати роботу імунної системи та сприяти надмірному запаленню.
Вірусні «гнізда» захоплюють молекули клітини
Після проникнення в клітину вірус Ебола формує спеціальні безмембранні структури — конденсати. Вони працюють як своєрідні вірусні фабрики, де зосереджуються компоненти, необхідні для створення нових вірусних частинок.
Однак ці структури не обмежуються лише вірусним матеріалом. За допомогою просторової транскриптоміки дослідники встановили, що всередину конденсатів потрапляють також молекули матричної РНК (мРНК) клітини-хазяїна.
МРНК переносить генетичні інструкції від ДНК до рибосом, де за ними виробляються білки. Зокрема, певні молекули мРНК містять інструкції для білків, які допомагають організму боротися з вірусними інфекціями.
Чому імунна відповідь може стати небезпечною
На ранніх етапах інфекції заражені клітини виділяють інтерферон — сигнальну молекулу, яка попереджає сусідні клітини про небезпеку. У відповідь активуються гени, що стимулюють противірусний захист. Цей механізм допомагає стримувати поширення інфекції, але водночас може пошкоджувати здорові тканини.
Тому клітинам важливо вчасно вимикати таку реакцію. Один зі способів — руйнування відповідних молекул мРНК після того, як вони виконали свою функцію. Це обмежує вироблення захисних білків і допомагає уникнути надмірного запалення.
За результатами нового дослідження, вірусні конденсати можуть захищати певні людські мРНК від природного руйнування. Серед захоплених молекул є ті, що беруть участь у регуляції інтерферонової відповіді. Через це сигнали імунної системи можуть залишатися активними довше, ніж потрібно.
Надмірне вироблення запальних молекул — цитокінів — пов’язують із тяжким перебігом Еболи. Неконтрольоване запалення здатне призводити до пошкодження тканин і відмови органів.
Чим відрізняються кажани
Дослідники порівняли людські молекули мРНК із молекулами єгипетських криланів — виду кажанів, який використовують у дослідженнях імунітету та який є природним резервуаром спорідненого вірусу Марбург.
Виявилося, що мРНК людини й кажанів можуть мати різну просторову структуру. Певні особливості згортання людських молекул сприяють їхньому потраплянню у вірусні конденсати. Молекули кажанів із подібними функціями мають іншу структуру й значно рідше опиняються всередині цих утворень.
У результаті механізм, який допомагає підтримувати противірусний захист, у кажанів, імовірно, менше порушується вірусом. Це може пояснювати, як вони стримують інфекцію, не запускаючи небезпечного запалення.
Водночас автори наголошують, що ця відмінність не обов’язково пояснює всі особливості стійкості кажанів. Потрібні додаткові дослідження на інших видах тварин і людських зразках, щоб перевірити результати та визначити, наскільки важливу роль цей механізм відіграє під час захворювання.
