Навколо Землі зазвичай існують два великі радіаційні пояси, відомі як пояси Ван Аллена. Однак після надзвичайно потужної геомагнітної бурі у травні 2024 року вчені вперше зафіксували незвичну конфігурацію з чотирьох окремих поясів електронів. Вона проіснувала кілька місяців, після чого магнітне оточення планети повернулося до звичного стану.
Дослідження опубліковано в журналі npj Space Exploration. Науковці проаналізували дані телескопа енергетичних частинок EPT, встановленого на супутнику PROBA-V Європейського космічного агентства. Апарат перебуває на полярній орбіті на висоті близько 820 км над Землею.
Що таке пояси Ван Аллена
Пояси Ван Аллена — це дві великі кільцеподібні області навколо Землі, у яких магнітне поле планети утримує заряджені частинки високої енергії. Їх відкрили у 1958 році за допомогою першого американського супутника Explorer 1. Назву вони отримали на честь фізика Джеймса Ван Аллена.
Внутрішній пояс переважно містить високоенергетичні протони, а зовнішній — електрони. Частинки потрапляють у навколоземний простір, зокрема внаслідок сонячної активності та космічного випромінювання, а потім затримуються магнітним полем Землі.
Зазвичай між внутрішнім і зовнішнім поясами є область із відносно низькою концентрацією електронів. Саме тому спостереження чотирьох окремих електронних поясів стало несподіванкою для дослідників.

Як виникли чотири радіаційні пояси
Незвичайне явище стало наслідком геомагнітної бурі 11 травня 2024 року, яку назвали Mother’s Day event. Вона стала найпотужнішою геомагнітною бурею за останні 20 років.
Парадоксально, але чотири пояси виникли не через просте збільшення кількості електронів. Після бурі електромагнітні взаємодії спричинили втрату частини частинок у певних областях радіаційних поясів. Унаслідок цього сформувалися нові зони з низькою концентрацією електронів, які розділили початкову структуру на кілька окремих частин.
Процес розвивався поступово. Спочатку утворилася конфігурація з трьома поясами, а до червня 2024 року дослідники зафіксували вже чотири окремі електронні пояси. До серпня система повернулася до звичних двох.
Подібні структури з трьох поясів спостерігали й раніше, зокрема у 2012 році. Після 2024-го такі випадки стали траплятися частіше: додаткові пояси реєстрували після кількох сильних геомагнітних бур. За словами першої авторки дослідження Вівіан П’єррар, це може свідчити про дію механізмів втрати або утримання частинок, які раніше залишалися недостатньо вивченими.
Чому це важливо для космічної техніки
Заряджені частинки у поясах Ван Аллена становлять загрозу для супутників, електронних систем і сонячних панелей. Вони також можуть підвищувати ризики для здоров’я астронавтів, зокрема через опромінення, пов’язане з імовірністю розвитку катаракти та онкологічних захворювань.
Навіть одиничне зіткнення високоенергетичної частинки з чутливим електронним компонентом може порушити його роботу. Тому розуміння того, як формуються додаткові радіаційні пояси, допоможе краще оцінювати космічні ризики та планувати захист апаратів.
Науковці наголошують, що процес залежить від багатьох чинників: сонячних викидів, магнітного поля Землі, плазми, атмосферних газів і навіть людської діяльності, зокрема роботи потужних радіопередавачів. Подальші спостереження мають допомогти з’ясувати, чому після деяких бур виникають додаткові пояси та як довго вони можуть існувати.
