Масштабний аналіз даних понад 4,2 мільйона людей із 30 країн виявив несподівану закономірність: фізична активність у вільний час пов’язана з нижчим ризиком деменції, тоді як фізично важка робота — з вищим. Це ставить під сумнів поширене уявлення, що будь-який рух однаково корисний для здоров’я мозку.
Дослідження опублікували в журналі The Lancet Public Health. Науковці проаналізували результати 74 когортних досліджень і досліджень типу «випадок — контроль». Учасникам було від 45 до 93 років, а медіанна тривалість спостереження становила 10 років.
Люди з найвищим рівнем фізичної активності у вільний час мали на 24% нижчий ризик деменції порівняно з найменш активними учасниками. Водночас фізична активність, пов’язана з роботою, асоціювалася з підвищенням ризику на 20%.
Чому фізична праця відрізняється від тренувань
Дослідники з Університету Південної Каліфорнії під керівництвом професора Девіда Райхлена вивчали так званий парадокс фізичної активності. Раніше його помічали в дослідженнях серцево-судинного здоров’я: фізично важкі професії не обов’язково забезпечують ті самі переваги, що й заняття спортом у вільний час.
Можливе пояснення полягає в умовах, за яких люди рухаються. Прогулянки, плавання, їзда на велосипеді чи спортивні ігри зазвичай добровільні. Людина може самостійно обирати інтенсивність, робити перерви та поєднувати активність із відпочинком і спілкуванням.
На роботі ситуація часто інша. Працівникам доводиться годинами стояти, підіймати важкі предмети або виконувати повторювані виснажливі завдання, іноді без достатнього часу на відновлення. До цього додаються стрес, обмежений контроль над умовами праці, шум і забруднення повітря. Деякі з цих чинників також пов’язують із ризиком деменції.
Різні види активності — різні закономірності
Зі збільшенням фізичної активності у вільний час ризик деменції поступово знижувався, хоча на певному рівні ефект виходив на плато. Для фізичної активності на роботі спостерігалася протилежна тенденція: вищий рівень навантаження асоціювався з більшим ризиком, доки зв’язок також не стабілізувався.
Дані щодо домашньої роботи та активних поїздок на роботу виявилися менш переконливими. Домашня фізична активність могла мати позитивний зв’язок із ризиком деменції, але цей висновок ґрунтувався лише на одному дослідженні. Активне пересування, навпаки, асоціювалося з дещо вищим ризиком, однак відповідних робіт було лише дві.
Чому результати не доводять причинного зв’язку
Автори наголошують: аналіз був спостережним, тому не доводить, що важка фізична праця спричиняє деменцію або що тренування безпосередньо запобігають їй. Більшість досліджень спиралася на інформацію про активність, яку учасники повідомляли самостійно. Це могло призвести до неточностей. Крім того, значна частина даних походила з країн із високим рівнем доходу.
На думку дослідників, результати не мають відлякувати людей від фізично важкої роботи. Натомість вони підкреслюють важливість умов праці та можливості відпочивати й займатися спортом поза роботою.
Для збереження здоров’я мозку можуть мати значення не лише сам рух, а й доступ до безпечних парків і спортивних майданчиків, достатній вільний час та зменшення шкідливих чинників на робочому місці.
