Міжнародна група науковців виявила на Туринській плащаниці складну суміш генетичного матеріалу, що охоплює ДНК людей, бактерій, грибів, рослин і тварин. Серед незвичайних знахідок — сліди середземноморського червоного корала. Результати дослідження опублікували в журналі Scientific Reports.
Для аналізу вчені використали зразки тканини, офіційно зібрані ще 1978 року. Дослідники вперше застосували до них метод метагеномного секвенування нового покоління без попередньої ПЛР-ампліфікації. На відміну від традиційного аналізу, ця технологія дає змогу одночасно виявляти генетичний матеріал багатьох організмів.
Серед людських слідів ідентифікували кілька ліній мітохондріальної ДНК, яка передається материнською лінією. Також виявили різноманітні мікроорганізми, зокрема бактерії, характерні для людської шкіри, гриби та мікроби, здатні жити в солоному середовищі. До останніх належать і деякі археї — одноклітинні організми, відмінні від бактерій.
Рослинна ДНК включала сліди пшениці, моркви, кукурудзи, бананів і арахісу. Серед тваринного генетичного матеріалу були фрагменти, пов’язані з великою рогатою худобою, свинями, курми, собаками та котами. Окрему увагу привернула присутність ДНК середземноморського червоного корала.
Однак ці результати не розкривають походження плащаниці. Науковці наголошують, що за виявленою ДНК неможливо встановити вік тканини або підтвердити її автентичність. Оскільки протягом століть до полотна торкалися люди й воно перебувало в різних умовах, генетичний матеріал накопичувався в різний час. Відокремити найдавніші сліди від пізніших наразі неможливо.
Дослідження натомість демонструє, як сучасні методи судової генетики допомагають отримувати нову інформацію зі зразків історичних артефактів, зібраних десятиліття тому. За словами професорки судової експертизи Університету Ланкаширу Ноемі Прокопіо, плащаниця є своєрідним архівом генетичних слідів, що накопичувалися внаслідок тривалого контакту з людьми та навколишнім середовищем.