Кортизол, який часто називають гормоном стресу, має не лише негативний вплив на організм. Нове дослідження науковців Єльського університету показало, що короткочасне підвищення його рівня може допомагати мозку краще запам’ятовувати емоційно значущі події. Результати роботи опублікували в журналі Science Advances.
Важливо розрізняти короткі стресові епізоди та хронічний стрес. Коли мозок сприймає ситуацію як загрозу, організм запускає реакцію «бий або тікай». Такі короткочасні реакції можуть бути корисними, якщо між ними є достатньо часу для відновлення. Натомість тривалий стрес, який зберігається місяцями або роками, часто шкодить здоров’ю.
Як кортизол впливає на формування спогадів
Формування емоційного спогаду відбувається у два етапи. Спочатку мозок визначає подію як емоційно значущу, а потім кодує інформацію для тривалого зберігання. Кортизол впливає на обидва процеси.
Під час стресу мозок спрямовує більше ресурсів на обробку емоційно насиченої інформації. Це змінює активність нейронних мереж. Попередні дослідження вже показували, що кортизол може посилювати роботу нейронів, пов’язаних з емоційним збудженням. Водночас саме по собі сильне збудження іноді погіршує запам’ятовування, тоді як у поєднанні зі стресовою реакцією воно може, навпаки, зміцнювати спогади.
Експеримент із кортизолом та емоційними зображеннями
Щоб детальніше дослідити цей механізм, команда Єльського університету провела експеримент за участю добровольців. Частина учасників отримала таблетку гідрокортизону — лікарської форми кортизолу, інша — плацебо.
Після цього їм показували зображення, які могли викликати різні емоції. Під час перегляду дослідники за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) реєстрували активність мозку, а учасники оцінювали власні емоційні реакції. Наступного дня перевіряли, наскільки добре вони пам’ятали побачене. Потім експеримент повторили.
Аналіз показав, що кортизол по-різному впливав на нейронні мережі, пов’язані з емоційним збудженням і формуванням спогадів. Під час запам’ятовування він робив активність мереж, які відображали рівень емоційного збудження, сильнішою та стабільнішою. Особливо помітними були зміни у фронтопарієтальній мережі, що бере участь у координації поведінки, та зоровій мережі.
Крім того, кортизол посилював зв’язки між різними мережами мозку та збільшував їхній розмір. Змінювалися й мережі, пов’язані безпосередньо з пам’яттю. Учасників, які отримували кортизол, відрізняло більше перекриття між мережами, що прогнозували емоційне збудження, та тими, які передбачали, які зображення людина згодом згадає.
Інакше кажучи, під впливом кортизолу мозкові системи, відповідальні за запам’ятовування, сильніше орієнтувалися на емоційно насичену інформацію.
Чому це важливо
Дослідники припускають, що така перебудова нейронних зв’язків може бути одним зі способів адаптації мозку до стресу: він надає пріоритет інформації, яка потенційно має особливе значення для виживання та поведінки.
Водночас автори наголошують, що потрібні додаткові дослідження, аби перевірити запропоноване пояснення. Отримані результати допомагають зрозуміти, як кортизол впливає на взаємодію мозкових мереж під час формування емоційних спогадів, але не означають, що стрес загалом корисний або що підвищувати рівень кортизолу варто навмисно.
Отже, кортизол не можна розглядати винятково як шкідливий гормон. Його короткочасне підвищення може відігравати важливу роль у тому, які події мозок зберігає в пам’яті та наскільки міцними стають ці спогади.