Щоразу, коли ми робимо крок, піднімаємося сходами або просто стаємо навшпиньки, литкові м’язи допомагають крові повертатися до серця. Саме тому їх нерідко називають «другим серцем» організму — хоча це, звісно, лише образний вислів.
Кров, яка доходить до ніг через артерії, має повернутися вгору венами, долаючи силу тяжіння. Самі вени не здатні створювати достатній тиск. Їм допомагає литкова м’язова помпа: під час скорочення м’язи стискають вени й проштовхують кров догори, а маленькі клапани не дозволяють їй стікати назад.
Коли людина мало рухається, кров може застоюватися в ногах, спричиняючи набряки, біль і відчуття важкості. Дослідження Mayo Clinic також виявили зв’язок між слабкою роботою литкової помпи та вищим ризиком смерті. Водночас ці роботи були спостережними, тому вони не доводять, що слабкі литки безпосередньо скорочують тривалість життя.
Найпростіший спосіб підтримувати цей механізм — регулярно рухатися. Ходьба, біг, сходи та підйоми на носки активують литки. Якщо ви довго сидите, корисно хоча б раз на годину встати й пройтися. Навіть рухи стопами або підняття п’ят можуть допомогти уникнути тривалого застою.
Є й цікавіші дані: невеликі дослідження показали, що тривалі скорочення глибокого литкового м’яза — камбалоподібного — можуть впливати на використання організмом глюкози та жирів після їжі. Але поки що це лише перспективний напрям досліджень, а не заміна повноцінній фізичній активності.
Тож литки справді виконують важливу роботу. Вони не є другим серцем буквально, але кожен їхній рух допомагає справжньому серцю перекачувати кров проти сили тяжіння.