Незрозумілий дефіцит заліза привів лікарів до несподіваного відкриття: у 40-річної жінки з Китаю виявили одразу чотири підтверджені автоімунні захворювання. Пошук причини анемії показав, що проблема була не у прихованій кровотечі, а в тому, що організм перестав нормально засвоювати залізо.
Раніше пацієнтці вже діагностували виразковий коліт, автоімунний гепатит і первинний склерозуючий холангіт. Коли рівень гемоглобіну впав до 89 г/л, лікарі почали шукати джерело втрати крові.
Однак численні аналізи не виявили кровотечі. Виразковий коліт перебував у ремісії, аналізи калу не показували прихованої крові, а гінекологічне обстеження також не виявило причини.
Тоді медики звернули увагу на іншу можливість — порушення всмоктування заліза.
Причину знайшли у шлунку
Під час обстеження лікарі побачили, що слизова оболонка шлунка була сильно стоншена. Дослідження тканин показало виражене запалення та втрату клітин, які виробляють шлункову кислоту.
Додатково в крові пацієнтки виявили антитіла проти парієтальних клітин — саме вони відповідають за вироблення кислоти. Сукупність ознак дозволила встановити четвертий діагноз: автоімунний гастрит.
Це важливий результат, адже шлункова кислота потрібна не лише для травлення. Вона допомагає перетворити залізо з їжі у форму, яку організм може ефективніше засвоювати. Тому пошкодження клітин шлунка здатне спричинити дефіцит заліза навіть за нормального харчування.
У перспективі автоімунний гастрит може також порушувати засвоєння вітаміну B12. У цієї пацієнтки його рівень поки залишався нормальним, що узгоджується з припущенням, що нестача заліза може з’явитися раніше за дефіцит B12.
Чи це рідкісний автоімунний синдром?
Поєднання кількох діагнозів змусило лікарів замислитися над автоімунним полігландулярним синдромом типу 3B (APS-3B). Він характеризується поєднанням автоімунного захворювання щитоподібної залози з іншими автоімунними патологіями, зокрема травної системи.
Жінка мала гіпотиреоз, але її щитоподібну залозу раніше видалили через рак. Тому лікарі не змогли підтвердити, що проблеми зі щитоподібною залозою також мали автоімунне походження.
Отже, синдром у цьому випадку залишився лише припущенням, тоді як чотири автоімунні захворювання були підтверджені.
Дефіцит заліза може бути важливим сигналом
Цей випадок демонструє, наскільки складними можуть бути автоімунні захворювання. Якщо в людини вже є одна або кілька таких патологій, новий незрозумілий симптом не завжди варто пояснювати попереднім діагнозом.
У цьому випадку саме дефіцит заліза, який не вдавалося пов’язати з крововтратою, допоміг виявити приховане ураження шлунка.
Пацієнтці призначили препарати заліза та запланували регулярний контроль рівнів B12 і фолатів. Також лікарі рекомендували повторне обстеження шлунка з біопсією через 1–2 роки, оскільки автоімунний гастрит може підвищувати довгостроковий ризик деяких пухлин шлунка.
Водночас це лише опис одного клінічного випадку, тому робити висновки про поширеність такого поєднання захворювань зарано. Але він нагадує: незрозуміла анемія або дефіцит заліза можуть бути не просто наслідком харчування — іноді вони вказують на значно глибший процес в організмі. Дослідження опубліковано в Frontiers in Immunology.