Через понад 40 років після завершення комерційного китобійного промислу вчені помітили обнадійливу тенденцію: синіх і фінвалів дедалі частіше бачать біля узбережжя Намібії та Південної Африки.
Дослідники проаналізували понад 60 років підтверджених спостережень і випадків викидання китів на берег у регіоні Бенгельської течії. Результат виявився показовим: 95% усіх зафіксованих зустрічей із цими тваринами припадають на період після 2012 року.
Обидва види сильно постраждали від промислового китобійного промислу. У 1913–1978 роках люди вбили приблизно 350 тисяч синіх китів і 725 тисяч фінвалів. Популяція антарктичних синіх китів досі становить лише близько 3% від рівня до початку масового полювання, а вид залишається критично загроженим.
Фінвали відновилися краще — їхня чисельність перевищує 30% історичного рівня, а популяція продовжує зростати.
У новому дослідженні вчені зафіксували лише 12 спостережень синіх китів і 76 фінвалів, а також випадки їхнього викидання на берег. Дослідники вважають, що зростання кількості зустрічей може свідчити про поступове повернення китів до частин їхнього колишнього ареалу.
Втім, автори застерігають від надмірного оптимізму. На результати могли вплинути активніші спостереження за океаном, а самі кити й надалі стикаються з небезпеками — зіткненнями із суднами, рибальськими снастями, підводним шумом, забрудненням і змінами морських екосистем через потепління клімату.
Та навіть повільне повернення цих гігантів є важливим сигналом: за тривалого захисту природа здатна поступово відновлювати те, що люди майже знищили.