Після того як у 2017 році від льодовика Ларсен C відколовся гігантський айсберг A‑68, вчені отримали рідкісну можливість зазирнути туди, де раніше панувала багаторічна крига. Те, що вони побачили на дні моря Ведделла, стало справжньою сенсацією: під льодом ховалося ціле «риб’яче місто».
Під час експедиції британські дослідники за допомогою дистанційного підводного апарата виявили понад тисячу риб’ячих гнізд. Кожне з них являло собою акуратно очищену ділянку морського дна, де жовтоперий нотієвий окунь (Lindbergichthys nudifrons) відкладає ікру.
Найбільше здивувала не кількість гнізд, а їхня організація. Вчені зафіксували шість різних геометричних схем розташування, і найпоширенішою виявилися щільні «кластери» — гнізда буквально торкалися одне одного, а інколи навіть частково перекривалися.
На відміну від багатьох інших риб, ці антарктичні мешканці не обирають тепліші ділянки води для розмноження. Дослідники припускають, що така скупченість потрібна насамперед для захисту. Самці патрулюють краї колоній, а велика кількість ікри в одному місці може збивати з пантелику хижаків, маскуючи запах окремих кладок.
Кожен самець охороняє свої гнізда до чотирьох місяців, а в одному гнізді може бути кілька тисяч ікринок. Це робить колонії надзвичайно важливими для всієї антарктичної екосистеми.
Цікаво, що експедиція шукала зовсім інше — затонулий корабель Ернеста Шеклтона Endurance. Його тоді не знайшли (це вдалося лише у 2022 році), зате відкрили масштабний підводний світ, про існування якого ніхто не здогадувався.
Вчені вважають, що ця знахідка стане сильним аргументом на користь створення морської природоохоронної зони у морі Ведделла. Адже під антарктичним льодом виявилася не безжиттєва пустеля, а складна й добре організована екосистема, яка потребує захисту не менше, ніж пінгвіни чи тюлені на поверхні. Дослідження було опубліковано в журналі Frontiers in Marine Science.