Уздовж узбережжя Бразилії простягається Атлантичний ліс — одна з найбагатших на біорізноманіття екосистем планети. Тут мешкають сотні видів птахів, земноводних, рептилій і ссавців, яких більше ніде у світі не знайти. Проте ця природна скарбниця стрімко зникає: сьогодні збереглося лише близько третини її первісної площі. І разом із лісом змінюється поведінка його мешканців — навіть таких звичних, як комарі.
Коли їжі меншає, комарі обирають людей
Нове дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Ecology and Evolution, показало: комарі, що живуть у фрагментах Атлантичного лісу, все частіше переходять на «людське меню». Якщо раніше вони живилися кров’ю різних диких тварин, то тепер дедалі частіше обирають найпростішу й доступну жертву — людину.
«Ми побачили чітку тенденцію: види комарів, яких ми відловлювали в залишках Атлантичного лісу, надають перевагу людській крові», — пояснює керівник дослідження, біолог Джеронімо Аленкар з Інституту Освальдо Круза в Ріо-де-Жанейро.
Його колега, мікробіолог Сержіо Мачадо з Федерального університету Ріо-де-Жанейро, наголошує: у середовищі з великою кількістю потенційних «господарів» така зміна значно підвищує ризик передачі небезпечних збудників хвороб.
Як вчені дізналися, кого кусають комарі
Дослідження проводили у двох охоронюваних природних зонах штату Ріо-де-Жанейро. Вчені встановили світлові пастки, зловили понад 1 700 комарів і зосередилися на самках, які вже встигли напитися крові. У лабораторії з цієї крові виділяли ДНК та визначали, якому хребетному вона належала.
Результат виявився показовим. Із 24 зразків, де вдалося точно встановити джерело живлення, 18 належали людям. Інші випадки були поодинокими: кілька птахів, одна амфібія, гризун і представник родини псових. Деякі комарі навіть «обідали» одразу кількома видами — наприклад, і людиною, і твариною.
Ліс відступає — хвороби наближаються
Науковці вважають, що причина такої поведінки проста. Вирубка лісів і розширення населених пунктів витісняють диких тварин або різко скорочують їхню чисельність. Комарі ж залишаються і змушені адаптуватися.
«Коли природних варіантів стає менше, комахи шукають альтернативні джерела крові. Люди — найпоширеніші та найзручніші в таких умовах», — пояснює Мачадо.
Проблема не обмежується сверблячими укусами. У цих регіонах комарі переносять віруси жовтої лихоманки, денге, Зіка, чикунгуньї та інших небезпечних захворювань. Чим частіше комахи контактують із людьми, тим вищий ризик спалахів хвороб.
Чому це важливо для майбутнього
Хоча дослідження має свої обмеження — наприклад, не всі зразки крові вдалося ідентифікувати, — його висновки вже мають практичне значення. Знання про те, що місцеві комарі надають перевагу людям, може допомогти службам охорони здоров’я точніше оцінювати ризики та планувати профілактичні заходи.
«Це тривожний сигнал, але й корисна підказка, — підсумовує Аленкар. — Розуміння поведінки комарів дозволяє діяти на випередження і водночас враховувати баланс екосистем».
Історія Атлантичного лісу ще раз показує: коли люди змінюють природу, природа відповідає — іноді дуже буквально, у вигляді укусу.