Зниклий океан і гори Центральної Азії: несподіваний зв’язок із часів динозаврів
Гори Центральної Азії здаються чимось вічним і непорушним. Але нове дослідження показує: їхня історія може бути тісно пов’язана з океаном, якого більше не існує. Геологи з Університету Аделаїди дійшли висновку, що формування гір у цьому регіоні під час епохи динозаврів могло залежати від процесів, які відбувалися за тисячі кілометрів — у древньому океані Тетіс.
Погляд на проблему з іншого боку
Традиційно складний рельєф Центральної Азії пояснюють поєднанням тектонічних рухів, кліматичних змін і процесів у глибинах земної мантії протягом останніх 250 мільйонів років. Проте нове дослідження ставить під сумнів таку картину — принаймні частково.
Науковці зібрали й проаналізували сотні теплових моделей, створених іншими дослідниками протягом майже 30 років. Раніше ці дані існували окремо, але, об’єднавши їх у єдину базу, вчені змогли побачити закономірності, які не були очевидні в межах окремих робіт.
Клімат і мантія — не головні гравці
Результати виявилися несподіваними. Як пояснює доктор Сем Бун, один з авторів дослідження, клімат і процеси в мантії Землі мали відносно слабкий вплив на формування рельєфу Центральної Азії. Регіон протягом більшої частини своєї історії залишався посушливим, і кліматичні коливання не відігравали вирішальної ролі.
Натомість ключовим чинником виявилася динаміка океану Тетіс — величезного давнього океану, який колись простягався між великими континентами. Його поступове закриття в мезозойсько-кайнозойську епоху спричинило тектонічні зрушення, хвилі яких докотилися далеко вглиб Євразії.
Хоча сам океан давно зник, залишивши по собі лише Середземне море, його вплив, схоже, «записаний» у горах Центральної Азії.
Гори до появи Гімалаїв
Сьогоднішній вигляд Центральної Азії багато в чому сформувався завдяки зіткненню Індійської та Євразійської плит, що триває й досі. Саме цей процес створив Гімалаї. Але, як зазначає співатор дослідження, професор Стейн Глорі, ще задовго до цього регіон уже мав гірський характер.
У крейдовий період, коли Землею ходили динозаври, Центральна Азія нагадувала сучасні гірські райони західної частини США з паралельними хребтами та міжгірськими западинами. Причиною цього могли стати процеси в зоні океану Тетіс, де занурення океанічної кори призводило до розтягування земної кори й «оживлення» старих тектонічних швів на великій відстані від майбутніх Гімалаїв.
Теплова пам’ять гірських порід
Ключову роль у дослідженні відіграли теплові моделі, створені на основі методів термохронології. Вони дозволяють простежити, як гірські породи охолоджувалися, коли підіймалися ближче до поверхні під час формування гір, а потім руйнувалися внаслідок ерозії.
Порівнюючи ці дані з моделями руху тектонічних плит, еволюції океану Тетіс, давніх кліматичних умов і процесів у мантії, вчені змогли реконструювати довготривалу геологічну історію регіону.
Метод, який працює і для інших регіонів
Дослідники переконані, що такий підхід можна застосувати й в інших частинах світу, де походження гір або рифтів залишається незрозумілим. Зокрема, вони планують використати цю методику для вивчення розходження Австралії та Антарктиди, яке сталося близько 80 мільйонів років тому.
Попри масштабну тектонічну подію, її сліди майже не відображені в тепловій історії континентів — замість цього там фіксуються набагато давніші геологічні процеси. Саме це робить новий підхід особливо цінним.
Давні океани і сучасні гори
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications Earth & Environment, показує: щоб зрозуміти сучасний вигляд Землі, іноді потрібно зазирнути далеко за межі регіону — і навіть у ті океани, яких уже не існує. Зниклий Тетіс, можливо, залишив по собі не лише моря й континенти, а й гори, які ми бачимо сьогодні в серці Азії.