Астрофізик із Гарвардського університету Аві Льоб висунув гіпотезу, згідно з якою міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, виявлений у 2025 році, може бути штучним апаратом позаземної цивілізації. На думку вченого, подібні об’єкти могли не лише відвідувати Сонячну систему в минулому, а й сприяти зародженню життя на Землі.
Свої висновки Льоб ґрунтує на властивостях 3I/ATLAS, які, на його думку, нехарактерні для комет, усупереч офіційній позиції NASA. Він свідчить про зафіксовану в об’єкта ритмічну пульсацію, яку інтерпретує як можливе свідчення роботи технологічного пристрою. Гіпотеза Льоба поширюється й на інші міжзоряні об’єкти, включно з 1I/ʻОумуамуа (2017) та 2I/Борисів (2019), які на сьогодні є єдиними офіційно зареєстрованими «гостями» з-за меж Сонячної системи.
В основі теорії лежить статистичний аналіз. За розрахунками Льоба, за 4,6 мільярда років існування Землі на її поверхню могло впасти до пів мільярда міжзоряних метеоритів. Учений стверджує, що якби хоча б частина з них містила життєздатні організми, життя на нашій планеті могло б мати позаземне походження. Він називає гіпотетичних поширювачів життя «міжзоряними садівниками», які могли діяти за мільярди років до появи Сонячної системи, оскільки більшість зір у галактиці старші за Сонце.
Аві Льоб також закликає переглянути пріоритети людства, вказуючи на необхідність активного освоєння космосу. За його словами, цивілізації, які не зуміли стати міжпланетними, ризикують загинути внаслідок внутрішніх конфліктів. У зв’язку з цим він пропонує перенаправити частину військових бюджетів, які значно перевищують витрати на науку, на фінансування космічних досліджень. Пошук і вивчення слідів «старших братів» за розумом, на його переконання, може стати стимулом для глобального об’єднання та подальшого розвитку людства.