Світло від півмільйона супутників, які людство планує запустити на орбіту Землі в найближчі роки, може зіпсувати майже всі знімки, зроблені космічними телескопами, попередили астрономи NASA у середу. Вчені вже давно б’ють на сполох через те, як світлове забруднення від дедалі більших скупчень супутників загрожує темному небу, яке спостерігається з Землі.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, вперше оцінює, як величезна кількість супутників у майбутньому може потрапляти в поле зору телескопів, які намагаються досліджувати Всесвіт. З 2019 року кількість супутників на низькій навколоземній орбіті зросла приблизно з 2 000 до 15 000, зазначається у дослідженні — багато з них є частиною інтернет-сузір’я Starlink мільярдера Ілона Маска.
Але це лише крапля в морі порівняно з тим, що очікує попереду.
Якщо всі нинішні плани запусків супутників будуть реалізовані, до кінця 2030-х років на орбіті Землі обертатиметься 560 000 супутників, йдеться у дослідженні. Це становить «дуже серйозну загрозу» для космічних телескопів, заявив головний автор дослідження Алехандро Борлафф із NASA Ames Research Center у Каліфорнії в інтерв’ю AFP. Для роботи вчені змоделювали, як 560 000 супутників вплинуть на чотири космічні телескопи.
Виявилося, що відбите світло від супутників торкнеться 96% усіх знімків телескопа SPHEREx NASA, планованого телескопа ARRAKIHS Європейського космічного агентства та планованого китайського телескопа Xuntian. Телескоп Хаббл, який має вузьке поле зору, буде менше зачеплений — близько третини його знімків може бути зіпсовано. Це може вплинути на найрізноманітніші наукові дослідження.
«Уявіть, що ви намагаєтеся знайти астероїди, які потенційно небезпечні для Землі», — сказав Борлафф.
Астероїд, що пролітає небом, «виглядає точно так само, як супутник… дуже важко визначити, який з об’єктів дійсно небезпечний», додав він. Деякі космічні телескопи, наприклад знаменитий Джеймс Вебб, не зазнають впливу, бо перебувають у стабільній точці на відстані 1,5 млн км від Землі, відомій як друга точка Лагранжа.
«Яскравий, як найяскравіша зірка»
Одним із рішень могло б бути розміщення супутників нижче за висоту космічних телескопів — проте це потенційно може виснажити озоновий шар Землі, зазначають автори дослідження. Найпростіше рішення — запускати менше супутників.
Але конкуренція від інших компаній супутникового інтернету та стрімке зростання потреб штучного інтелекту роблять це малоймовірним. Майже три чверті супутників, що зараз обертаються на орбіті, входять до мережі Starlink Маска, каже Борлафф.
Втім, за прогнозами дослідження, через кілька десятиліть Starlink становитиме лише близько 10% від усіх супутників, оскільки конкуренти активно запустять власні мережі. На цей час компанії можуть допомогти, надаючи дані про місцезнаходження, орієнтацію та колір своїх супутників операторам космічних телескопів.
Ще одна проблема — супутники стають набагато більшими.
Неозброєним оком супутники площею 100 м² (понад 1 000 квадратних футів) «яскраві, як найяскравіша зірка на небі», каже Борлафф. Щоб задовольнити потреби штучного інтелекту у даних, нині планують будувати супутники площею 3 000 м². Ці гіганти можуть бути «яскравими, як планета», додає Борлафф.