Нове дослідження розкриває сили, що сформували давні міські центри, а згодом спричинили їхній занепад — і показує, як ці ж закономірності віддзеркалюються в сучасних міських проблемах.
Чому люди вирішують переселятися до міст і чому вони згодом вирішують їх покидати? Сьогодні міське населення змінюється з безлічі причин — економічні можливості, перенаселеність, особисті життєві вподобання, якість повітря та, інколи, пандемії.
Виявляється, ця модель має дуже глибоке історичне коріння.
Перші міста світу створювалися сільським населенням. Це були фермери або землероби, чиє життя залежало від землезатратних систем, які сприяли проживанню в невеликих розпорошених поселеннях. Така організація зменшувала час і зусилля, потрібні для пересування між домівками та полями.
Життя в місті — як у давнину, так і сьогодні — накладало більші витрати різного характеру: підвищену вразливість до хвороб, що поширюються серед людних громад, гострішу конкуренцію за землю та ресурси, а також зростання нерівності. Попри це, фермери були готові брати на себе ці ризики — вибір, який здається парадоксальним, враховуючи їхній спосіб життя.
Чому ж так?
Дебати про урбанізацію майя класичного періоду
Це питання довгий час було предметом запеклих дискусій, каже археолог Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі Дуглас Кеннетт, який багато років досліджує закономірності розвитку міст класичних майя. За його словами, пояснення є складним і охоплює низку взаємопов’язаних факторів, що сприяли як розквіту, так і падінню давніх міст.
Кеннетт разом із колегами з кількох установ аналізує й пояснює цю складність у новому дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences. Робота спирається на теорію популяційної екології та комплексно оцінює чинники урбанізації на території низовин класичних майя.
«Ми з’ясували, що зростання і розширення міст класичних майя стали результатом взаємодії кліматичних спадів, міжгрупових конфліктів і значних економій на масштабі, досягнутих завдяки інвестиціям у сільськогосподарську інфраструктуру, — пояснює Кеннетт. — Ці фактори сприяли спільній еволюції урбанізму, системної нерівності та патрон-клієнтських відносин у містах».
Моделювання підйому й колапсу майя
Використавши той самий підхід, дослідники визначили, що процес деурбанізації почався тоді, коли «переваги життя в місті перестали переважати його недоліки — у той час як довкілля навколо міст деградувало, сприятливіші кліматичні умови зробили сільські райони більш комфортними для життя й дали людям більше свободи та автономії».
Початково команда зосереджувала увагу на впливі змін клімату — зокрема посух — на занепад міст майя. Починаючи з 2012 року, вони збирали археологічні дані щодо динаміки населення, конфліктів та інвестицій у сільськогосподарську інфраструктуру. Згодом у їхньому розпорядженні з’явилися нові високоточні кліматичні дані.
«Ми також скористалися значним прогресом у галузі комп’ютерного моделювання, який дозволив вивчити взаємозв’язки між усіма цими наборами даних так, як раніше було неможливо», — зазначає Кеннетт.
Єдине пояснення динаміки міст майя
Результати роботи інтегрують раніше суперечливі й розрізнені теорії урбанізації — такі як екологічний стрес, війни та економічні фактори — в єдину динамічну модель, засновану на концепціях популяційної екології. У роботі також пояснюється парадокс: чому аграрні спільноти, спосіб життя яких заохочував розселення, масово збиралися в міських центрах попри значні витрати.
«Найбільшим сюрпризом стало те, що покидання міст відбувалося на фоні покращення кліматичних умов, — каже Кеннетт. — Довгий час вважалося, що занепад міст майя частково був спричинений тривалою посухою. Насправді ж історія виявилася значно складнішою та цікавішою».
Загалом нове дослідження дає цінні інструменти для розуміння й управління сучасними та майбутніми міськими процесами, визначаючи універсальні та позачасові принципи того, як населення концентрується й розсіюється.