Є щось інтригуюче, навіть лякаюче, в образі стародавнього рогатого змія, що блукає землею. Завдяки деяким скам’янілостям, що наводять на думку, та давнім легендам, розмови про таку істоту не є новою концепцією.
Але нещодавнє відкриття 200-річних наскельних малюнків у Південній Африці змусило вчених висунути гіпотезу, що ця стародавня істота могла бути набагато більшою, ніж просто легендою.
Перші офіційні наукові описи цього рогатого змія — ймовірного представника групи дицинодонтів — з’явилися в 1845 році. Враховуючи велику кількість скам’янілостей дицинодонтів, знайдених у басейні Кару в Південній Африці, деякі розмірковували над тим, чи має цей давно вважаний міфічним рогатий змій реальне коріння.
Відкриття наскельного живопису, датованого періодом між 1821 і 1835 роками, додає ще більше достовірності легенді, оскільки малюнок старший за першу офіційну згадку про дицинодонта. Якщо пощастить, це може дати додаткові підказки щодо того, наскільки цей рогатий змій був пов’язаний з корінною культурою сан Південної Африки.
У дослідженні, опублікованому в журналі PLOS ONE, Жульєн Бенуа з Університету Вітватерсранда підтвердив, що наскельний малюнок початку 1800-х років зображує тварину з бивнями, і що вона знаходиться поруч зі скам’янілостями чотириногих у безпосередній близькості. «Загалом, — писав Бенуа, — вони свідчать про випадок палеонтології корінних народів».
Однак, щоб зіставити невелику кількість невідомих скам’янілостей з давно вимерлою істотою, не схожою ні на що, що можна побачити в цьому районі сьогодні, знадобиться більше, ніж 200-річна картина.
«Етнографічні, археологічні та палеонтологічні дані узгоджуються з гіпотезою про те, що панель із зображенням рогатого змія могла зображати дицинодонта», – написав Бенуа у дослідженні. Він додав, що спрямованість бивнів вниз, яка не відповідає жодній африканській тварині (але відповідає дицинодонтам), велика кількість скам’янілостей у цьому районі та віра сан в існування цієї давно вимерлої великої тварини ще більше підтверджують цю теорію.
«Звичайно, на даний момент це лише припущення, — сказав Бенуа згідно з IFL Science, — але тварина з бивнями на панелі “Рогатий змій”, ймовірно, була намальована як тварина, що викликає дощ, а це означає, що вона, ймовірно, брала участь у церемоніях викликання дощу». Ці церемонії часто викликали образи відомих вимерлих тварин, щоб допомогти людям заохотити богів послати дощ.
Сан були відомі своєю різноманітністю тварин, що належали до їхнього «духовного світу», але Бенуа сказав, що ці тварини загалом були натхненні реальністю, навіть якщо вони вимерли. У поєднанні з інтересом сан до скам’янілостей, Бенуа вважає, що знахідка скам’янілостей могла спонукати сан відтворити рогатого змія, використовуючи як шаблон давню легенду, в якій їхні предки описували цих істот як «великих жахливих тварин, що перевищували за розміром слона чи бегемота».
Існує безліч переходів від легенди до наукового обґрунтування, які можуть бути занадто великими для легендарного рогатого змія. Але після подальших досліджень 200-річні картини можуть розповісти іншу історію.