Упродовж мільйонів років тривалість земної доби залишалася майже сталою, але нещодавно вчені зафіксували тривожну тенденцію: наші дні стають коротшими. Цей ефект настільки незначний, що непомітний у повсякденному житті, проте надзвичайно важливий для точних наук, які залежать від стабільного обертання планети. За допомогою високоточного обладнання та супутникових вимірювань дослідники встановили, що Земля почала обертатися трохи швидше, ніж раніше.
Причин цього явища кілька, але головну з них учені пов’язують зі змінами в розподілі маси планети. Танення льодовиків і перерозподіл води через зміну клімату призводять до зміщення мас ближче до екватора, що змушує Землю обертатися швидше — подібно до фігуриста, який прискорює оберт, притискаючи руки до тіла. Додатковий внесок у прискорення можуть давати динамічні процеси в ядрі планети, зокрема рух розплавленого заліза, що змінює момент інерції Землі.
У результаті тривалість доби скорочується на частки мілісекунди, але навіть такі дрібні зсуви змушують коригувати атомний час, щоб уникнути розходжень із астрономічним часом. Раніше корекції проводилися шляхом додавання «високосних секунд», проте тепер може виникнути необхідність у зворотному — віднімати секунди, щоб синхронізувати хронометри.
Це відкриття стало нагадуванням про те, наскільки тісно пов’язані всі процеси на планеті: від кліматичних змін до глибинної динаміки ядра. Хоча ми не відчуємо вкорочення днів у повсякденному житті, для наукової спільноти воно має велике значення, адже навіть мікроскопічні зміни в обертанні Землі впливають на роботу супутників, глобальних навігаційних систем і точність вимірювань часу.