Ці знахідки пропонують цінне розуміння історії людства, динаміки популяції та остаточного краху класичної цивілізації майя завдяки вивченню стародавньої ДНК. Нове дослідження проливає світло на генетичне коріння класичного народу майя та розкриває, як змінювалася їхня популяція під час розквіту та занепаду їхньої цивілізації. Відомі своїми величними містами, розвиненою астрономією та складними системами писемності, класичні майя створили одне з найрозвиненіших суспільств у стародавній Америці.
Дослідники простежили місцеве походження майя до пізнього архаїчного періоду, виявивши глибоку історичну основу. Коли могутнє місто Копан почало процвітати, з’явилися нові генетичні впливи з гірської Мексики, що свідчило про жвавий культурний та демографічний обмін. Однак, коли цивілізація зрештою занепала, дані вказували на явне скорочення населення. Класична династія майя процвітала приблизно між 250 і 900 роками нашої ери на території сучасних південно-східних Мексики, Гватемали, Белізу та деяких частин Гондурасу та Сальвадору. Дослідження було опубліковано в журналі Current Biology.
Вивчення стародавньої ДНК з регіону майя завжди було складним завданням, оскільки тропічний клімат ускладнює збереження генетичного матеріалу. Незважаючи на ці труднощі, дослідницька група досягла вражаючого прориву, відновивши та проаналізувавши геноми семи осіб, усі з яких походять зі стародавнього міста Копан у сучасному Гондурасі, що датуються розквітом класичного періоду.
У цьому дослідженні центральним питанням, на яке прагнули відповісти дослідники, було: яке було генетичне походження класичного народу майя, і як їхня популяція розширювалася або скорочувалася під час розквіту та занепаду їхньої цивілізації? Досліджуючи ці закономірності, вони сподівалися краще зрозуміти, як демографічні зміни могли бути пов’язані з ширшими соціальними, політичними та екологічними зрушеннями.
Уроки минулого для світу, що змінюється
У світі, який дедалі більше формується зміною клімату, критично важливо зрозуміти, як людські суспільства історично реагували на екологічний стрес — чи то через стійкість, адаптацію, чи то через колапс. Падіння класичної цивілізації майя є однією з найцікавіших і найтриваліших загадок в історії людства. Досліджуючи їхнє генетичне походження та потенційні зміни популяції, ми можемо отримати нове розуміння того, як екологічний тиск міг вплинути на суспільні зміни, пропонуючи цінні уроки для нашого часу. Дослідження очолив генетик доктор Шігекі Накагоме, доцент кафедри геномної медицини імені Ашера Медичної школи Трініті-коледжу Дубліна.
Він сказав: «Мене завжди глибоко цікавило походження людини, зокрема, звідки походять люди, як переміщувалися та взаємодіяли популяції, а також як культури розвивалися з часом. Класична цивілізація майя добре відома своєю багатою історією, проте багато аспектів їхнього походження залишаються недостатньо вивченими. Застосовуючи стародавню геноміку, я побачив можливість внести новий вклад в історію їхнього населення та допомогти заповнити прогалини в нашому розумінні їхнього походження».
Розкриття зв’язків предків
Найбільш несподіваним відкриттям команди стало виявлення чіткого сигналу про походження з гірської Мексики у людей з Копана, головної столиці на південно-східному краю класичної цивілізації майя, що підтверджує роль потоку генів у формуванні класичної держави майя. Д-р Накагоме підсумував: «Це дослідження надає цінні знання в галузі антропології, археології та генетики людини, що може опосередковано сприяти нашому ширшому розумінню людського різноманіття та еволюції».
Дослідницька група визначила наступні кроки для цього дослідження, які включають розширення вибірки шляхом аналізу більш давньої ДНК з різних класичних держав майя. Це допоможе створити детальнішу картину переміщень та взаємодій населення. Крім того, інтеграція генетичних даних з археологічними та екологічними доказами дозволить їм краще зрозуміти, як соціальні та екологічні фактори вплинули на піднесення та падіння класичної цивілізації майя.