Донедавна вважалося, що навколо сонцеподібної зірки Kepler-139, яка спостерігається за допомогою однойменного космічного телескопа NASA, обертаються чотири планети. Однак тепер астрономи з Прінстонського університету (США) повідомили про відкриття в системі ще одного «невидимого» світу Kepler-139f.
Компактна система Kepler-139, розташована на відстані близько 1289 світлових років від Сонячної системи, цікава тим, що всі її планети звертаються дуже близько одна до одної та рідного світила. Три світу – Kepler-139b, Kepler-139c та Kepler-139d – виявили за допомогою транзитного методу, ґрунтуючись на даних, зібраних «Кеплером». Це означає, що вчені спостерігали короткочасні падіння яскравості зірки в результаті проходження перед нею планет.
Ще одну екзопланету в системі – кандидата в газові гіганти Kepler-139e – знайшли, застосувавши метод варіації часу транзитів, що ґрунтується на вимірі відхилень часу транзитів під дією гравітації інших небесних тіл. Тепер, скориставшись тим же методом, група астрономів під керівництвом Рована Ламмерса (Rowan D. Lammers) повідомила про відкриття п’ятої планети в системі. гравітаційної взаємодії інших тіл системи.
Результати наукової роботи, текст якої опубліковано на сервері препринтів Корнеллського університету, показали, що якби в подібних системах справді існували планети, розташовані далеко від зірки, їх знаходили б приблизно в 35% випадків. Отже, або такі світи просто не формуються, або їх орбіти та нахили роблять їх «невидимими» для транзитного методу.
Ці дані узгоджуються з гіпотезою про те, що мала кількість віддалених від батьківської зірки світів у подібних системах обумовлена впливом ближніх планет-гігантів. Тобто зовнішні світи, особливо з невеликим нахилом орбіт, можуть «видавлювати» менших за розміром «сусідів» із транзитної площини.
Щоб перевірити отримані результати та параметри Kepler-139f, вчені застосували метод променевих швидкостей, що полягає у спектрометричному вимірі радіальної швидкості зірки, однак однозначного підтвердження не отримали. Щоб перевірити отримані результати та параметри Kepler-139f, вчені застосували метод променевих швидкостей, що полягає у спектрометричному вимірі радіальної швидкості зірки, однак однозначного підтвердження не отримали.
Оскільки космічна обсерваторія «Кеплер» завершила свою роботу у 2018 році, подальші спостереження за допомогою телескопа TESS та наземних обсерваторій дозволять виявити більше «невидимих» планет у компактних системах, а також зрозуміти, чи справді найближчі до батьківських зірок гігантські планети активно втручаються в долі. Оскільки космічна обсерваторія «Кеплер» завершила свою роботу у 2018 році, подальші спостереження за допомогою телескопа TESS та наземних обсерваторій дозволять виявити більше «невидимих» планет у компактних системах, а також зрозуміти, чи справді найближчі до батьківських зірок гігантські планети активно втручаються в долі.