Масштабний аналіз геномів показав, що вигляд Homo sapiens виник у результаті змішування двох давніх популяцій. Вони розділилися півтора мільйона років тому, а потім возз’єдналися до розселення по світу. Довгий час вважалося, що Homo sapiens походить від єдиної еволюційної лінії, яка сформувалася в Африці 200-300 тисяч років тому. Однак нові дані показали, що предки людей пережили масштабне змішання з іншою групою, історія якої залишалася «невидимою» для науки.
В аналізі, опублікованому в журналі Nature Genetics, вчені розробили алгоритм cobraa, який аналізує закономірності в геномах, щоб відновити давні демографічні події. Його застосували до даних проекту «1000 геномів», що зібрав ДНК людей з усіх континентів. У результаті генетики встановили, що приблизно 1,5 мільйона років тому предки людини розділилися на дві ізольовані групи. Одна з них – «населення А» – пережила різке скорочення чисельності, але пізніше відновилася. Друга – «популяція Б» – залишалася стабільною.
Через мільйон років, приблизно 300 тисяч років тому, гурт знову зустрівся. «Населення А» внесла 80% у геном сучасних людей, а «населення Б» — 20%. Для порівняння: неандертальські гени становлять лише 2% ДНК у неафриканських народів. Вчені виявили, що гени від «популяції Б» частіше зустрічаються в ділянках, які пов’язані з роботою мозку та нервової системи. Це може пояснити їх роль еволюції. Цікаво, що «популяція А» також стала предковою для неандертальців та денісівців. Генетична відстань між сучасними людьми та цими архаїчними групами скорочувалася в регіонах геному, успадкованих від «популяції А».
Новий метод cobraa буде корисним і в майбутніх дослідженнях. Його вже перевірили на геномах кажанів, дельфінів та приматів. У дельфінів виявили схожий сценарій: розподіл популяцій 650 тисяч років тому і змішання 100 тисяч років тому. Це підтверджує, що гібридизація – поширений механізм еволюції. Вчені планують зіставити генетичні дані зі знахідками антропологів. Кандидатами на роль “популяції А” та “популяції Б” можуть бути різні популяції Homo erectus або Homo heidelbergensis , чиї скам’янілості знаходили в Африці та Євразії. Відкриття нагадує: історія людства – це не дерево з єдиним стовбуром, а заплутана мережа гілок, що сплетені за мільйони років.