Вчені проаналізували найбільшу сьогодні колекцію знімків КТ муміфікованих останків людей різних культур і підтвердили тисячолітню історію атеросклерозу, який багато хто продовжує вважати бичем сучасності.
Атеросклероз визначають як поширене хронічне захворювання артерій – судин, що несуть кров від серця до органів. Він характеризується формуванням у мозку, серці, органах черевної порожнини, нирках та нижніх кінцівках бляшок, що складаються з жирів (холестерину) та кальцію. Термін «атеросклероз» запровадив німецький патолог Фелікс Маршан на початку XX століття.
Крім віку, генетичних причин та приналежності до чоловічої статі, до списку факторів ризику входять куріння, зловживання алкоголем, незбалансоване харчування, у тому числі велика кількість жирної їжі, та нестача фізичної активності. Вогнищеве поразка артерій призводить до порушення кровотоку, нормального кровопостачання органів прокуратури та тканин, а результаті загрожує інсультами, ішемічною хворобою, інфарктами, гангреною — і це лише частина можливих наслідків.
Зазвичай атеросклероз вважають хворобою сучасності, проте деякі дослідження підтвердили, що на них страждали ще древні єгиптяни та інуїти. Нещодавно міжнародна група вчених та кардіологів зі США, Єгипту, Італії, Перу, Німеччини, Канади та Польщі зібрала ще більше даних та проаналізувала результати комп’ютерної томографії 237 дорослих мумій різних культур. Метою було підтвердити, що це захворювання у тій чи іншій формі переслідувало людину протягом багатьох тисячоліть. Статтю опублікувало видання The European Heart Journal.
Предметом дослідження стали комп’ютерні томограми мумій, що зберігаються сьогодні у музеях та колекціях. У вибірку включили мешканців Єгипту (161 мумія), Перу (54), Болівії (3), Алеутських островів (4), Гренландії (інуїти, 4), предків пуебло (група індіанських народів Південного заходу США, 5), середньовічних скотарів з пустелі Гобі, а також одного афроамериканця з XIX століття та корінного австралійця, який жив у той же період. Сканування проводили з 1999 до 2022 року з використанням різного обладнання.
З 237 муміфікованих останків 91 (38,4%) належали жінкам, 139 (58,6%) — чоловікам, стать ще семи (3%) не вдалося встановити. Очікуваний вік цих людей на момент смерті в середньому оцінили в 40 років (від 18 до 65).
Автори наукової роботи досліджували всі знімки на наявність ознак атеросклерозу, потім явно вказував процес кальцифікації, тобто відкладення бляшок. Ступінь недуги визначали після підрахунку кількості порушених «судинних русел»: аорти, клубової, стегнової, підколінної, сонних та коронарних артерій.
«Атеросклероз виявили у представників кожної вивченої культури, за винятком мумії корінного жителя Австралії, оскільки у нього не збереглася судинна тканина. Достовірно чи ймовірно цю хворобу діагностували у 89 (37,6%) мумій. Найбільш ураженим „судинним руслом“ виявилася аорта (51 випадок, 21,5%), за нею слідували клубові та стегнові (49, 20,7%), підколінні (38, 16%), сонні (33, 14%) та коронарні. артерії (9, 0,4)», – розповіли вчені.
Люди, у яких виявили атеросклероз, на момент смерті були старші за тих, у кого не виявили цю хворобу: 42,9±11,4 року проти 38,1±11,4 року. За нинішніми мірками, це досить молодий вік. Розподіл по підлозі виявився однаковим: ураження артерій спостерігали у 53 із 139 чоловічих мумій (38,1%) та у 35 із 91 жіночої (38,5%). Число кровоносних судин, порушених атеросклерозом, було подібним у єгипетських та неєгипетських мумій: 0,78±1,2 проти 0,71±1,2.
«Кальцифікація атеросклеротичних бляшок спостерігалася у всі періоди часу. Це дозволяє припустити, що атеросклероз постійно зустрічався у різних історичних культурах і був звичайним явищем», – підсумували дослідники.
Вони вказали і деякі обмеження своєї наукової роботи: ймовірність виявлення судинної тканини під час КТ залежить від ступеня безпеки, а вона сильно відрізнялася. Так, у більшості мумій було лише кілька шарів судин, що ідентифікуються, що могло вплинути на справжню оцінку поширеності атеросклерозу.