Міжнародна група вчених з’ясувала, що найстаріша скандинавська скельна порода зародилася у Гренландії. Данія, Швеція, Норвегія та Фінляндія спочивають на частині земної кори, яку називають Балтійським щитом. Щоб більше дізнатися про його походження, вчені з університетів Копенгагена (Данія) та Західної Австралії вивчили кристали циркону з річкового піску та гірських порід Фінляндії. Про свої висновки вони розповіли у журналі Geology.
Дослідники прийшли до висновку, що за декількома параметрами хімічні сліди кристалів збігаються з такими у деяких порід, які знайшли в Північноатлантичному кратоні Західної Гренландії – одному з найдавніших у світі. Виявлені ознаки вказують на те, що фінські гірські породи набагато старші за всіх тих, які до того виявляли в Скандинавії. Але при цьому вони відповідають віку зразків, здобутих у Гренландії — приблизно 3,75 мільярда років.
Геологи припустили, що Балтійський щит відокремився від Гренландії і дрейфував протягом сотень мільйонів років, поки не зупинився там, де зараз знаходиться Фінляндія. Там плита росла і накопичувала новий геологічний матеріал, доки перетворилася на район Скандинавії. До речі, у ті далекі часи, як вважають учені, Земля могла бути схожа на водний світ, а її атмосфері був кисню.
«Розуміння того, як утворилися континенти, допомагає зрозуміти, чому наша планета єдина в Сонячній системі, на якій є життя. Адже якби на ній не було рухливих гранітних континентів і рідкої води, і нас би не було. Тому що материки впливають і на океанічний перебіг, і на клімат, тобто на вирішальні чинники життя на планеті», — сказав перший автор дослідження Андреас Петерссон з Університету Копенгагена.
Робота вчених допомогла скоригувати дані про минуле Землі. Найбільш поширені моделі припускають, що континентальна кора нашої планети почала формуватися, коли з’явилася остання, тобто приблизно 4,6 мільярда років тому. Нове дослідження показало, що континенти, мабуть, сформувалися лише мільярд років після появи Землі. Про це свідчать і деякі інші наукові роботи, автори яких вивчали частинки земної кори з інших частин світу.
Так, наприклад, в Австралії, Південній Африці та Індії виявили схожі частинки породи, але вчені не впевнені, походять вони всі з одного місця і виникли незалежно один від одного. Щоб з’ясувати це, потрібні додаткові дослідження.