Експерти попередили, що види тварин та рослин у всьому світі перебувають під величезним тиском. І куди б ми не подивилися, кількість тих, над якими нависла загроза зникнення, зростатиме. Міжнародний союз охорони природи на 28-й Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP28), що проходить у ці дні в Дубаї, повідомив про оновлення Червоного списку. Тепер у ньому налічується 157 190 видів, з яких 44 016 визнали такими, що перебувають під загрозою зникнення, — приблизно на 2000 видів більше, ніж у 2022 році.
«Зміна клімату загрожує різноманітності життя, що населяє нашу планету, і підриває здатність природи задовольняти основні потреби людини. <…> Скорочення чисельності видів є прикладом хаосу, викликаного зміною клімату. Ми можемо зупинити його за допомогою термінових та амбітних дій щодо утримання глобального потепління на позначці до 1,5 градуса Цельсія [порівняно з доіндустріальним періодом]», — заявив Гретель Агілар, генеральний директор Міжнародної спілки охорони природи (МСОП).
Оновлений список включив першу комплексну оцінку стану видів прісноводних риб. За підрахунками експертів, 25% із них (3086 із 14 898) перебувають під загрозою зникнення. Як мінімум 17% таких видів страждають через підвищення рівня Світового океану внаслідок змін клімату та переміщення морської води вгору річками; 57% – через забруднення довкілля; 45% – через будівництво гребель та забору води; 25% – через надмірний вилов; 33% — через інвазивні види та хвороби.
За прикладом співробітники МСОП навели великозубого озерного розбійника (Brycinus ferox) — ендеміка озера Туркана на півночі Кенії, четвертого за величиною в Африці та самого солоного. У Червоному списку цей вид перевели з категорії «Викликаючий найменший занепокоєння» в категорію «Вразливий» через надмірний вилов, деградацію довкілля і появи гребель, що обмежують надходження прісної води.
Атлантичний лосось (Salmo salar), своєю чергою, перейшов з групи «Найменш небезпечні» до «Зникнення, що перебувають під загрозою». З 2006 по 2020 його світова популяція скоротилася на 23%. Тепер цей вид лососевих риб мешкає лише в невеликій частині річок на півночі Європи та в Північній Америці, де він жив сторіччя тому.
Причина — безліч загроз під час міграцій на великі відстані, у тому числі греблі, забруднення води та поширення інвазивних видів, зокрема тихоокеанської горбуші. Тим часом на фермах лосось гине від лососевих вошей (Lepeophtheirus Salmonis).
Популяції зелених черепах (Chelonia mydas) у південній та східній частинах Тихого океану вважали такими, що знаходяться під загрозою зникнення, і вразливими відповідно. Експерти заявили, що високі температури спричинили невдачі під час вилуплення дитинчат, а збільшення рівня моря загрожує затопленням гнізд. Морська трава та водорості – основна їжа зелених черепах – гостро реагують на потепління води та інші зміни у навколишньому середовищі.
Однак головна причина загибелі Chelonia mydas у зазначених регіонах – випадковий вилов (або прилов) при промисловому та кустарному рибальстві. Ще одним чинником експерти назвали вживання зелених черепах та яєць у їжу, тобто люди збирають їх для себе або продають на ринках.
Крім цього, особливе занепокоєння викликають жаби, саламандри та інші земноводні (приблизно 41% цих видів перебувають під загрозою), а також акули, скати та химери (37%).
Постраждали не лише тварини, а й рослини. Наприклад, свиєтіння крупнолистая ( Swietenia macrophylla ) – одне з найбільш комерційно затребуваних дерев у світі. Укладачі Червоного списку перевели його з групи вразливих до категорії, що перебувають під загрозою зникнення. За останні 180 років кількість Swietenia macrophylla у Центральній та Південній Америці впала як мінімум на 60% через нераціональний збір деревини в дикій природі, а також вторгнення сільського господарства та людей у тропічні ліси. Світіння великолистна досі популярна у США, Західній Європі та Китаї як матеріал для виготовлення високоякісних меблів, шпону, декоративних елементів та музичних інструментів.
Звісно, не обійшлося без позитивних змін. Ятаган-Орікс (Oryx dammah) – один з чотирьох сучасних видів сірнобиків, що мешкають по всій Африці – перевели з категорії «Вимерлий в дикій природі» в категорію «Зникнення під загрозою». Колись цей вид антилоп був поширений у Сахельському регіоні Африки, але до кінця 1990-х зник у дикій природі через браконьєрство та сильні посухи.
Завдяки активній міжнародній співпраці та підтримці місцевої влади ятаган-орікс знову став розмножуватися — це четверте великий ссавець, яке успішно повернули в дику природу за останні 100 років. Як мінімум 140 дорослих особин вільно живуть у заповіднику Уаді-Ріме-Уаді-Ахім у Чаді, до 2021 року там народилося 331 теля. Але виживання виду все ще залежить від безперервної боротьби з браконьєрами. Крім того, не можна забувати про погрози через зміну клімату в Сахелі.
«Кризи клімату та біорізноманіття – дві сторони однієї медалі. З одного боку, зміна клімату є однією з причин документально підтвердженого скорочення популяцій тварин, грибів та рослин, з іншого — стійкість природи, відновлення та регенерація видів та екосистем, — наш найпотужніший союзник у боротьбі з викидами парникових газів в атмосферу», — зазначив Джон Пол Родрігес, голова Комісії МСОП із виживання видів.