Тепер вчені можуть «розшифровувати» думки людей, навіть не торкаючись їхніх голів, повідомляє The Scientist. Колишні методи читання думок базувалися на імплантації електродів глибоко в мозок людей. Новий метод, описаний у звіті, опублікованому 29 вересня в базі даних препринтів bioRxiv, натомість покладається на неінвазивну техніку сканування мозку під назвою функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ).
МРТ відстежує потік збагаченої киснем крові через мозок, і оскільки активні клітини мозку потребують більше енергії та кисню, ця інформація забезпечує непрямий показник активності мозку. За своєю природою цей метод сканування не може фіксувати мозкову активність у реальному часі, оскільки електричні сигнали, що вивільняються клітинами мозку, рухаються набагато швидше, ніж кров рухається через мозок.
Але дивовижно те, що автори дослідження виявили, що вони все ще можуть використовувати цей недосконалий проксі-засіб для декодування семантичного значення думок людей, хоча вони не можуть створити дослівний переклад.
«Якби ви запитали будь-якого когнітивного нейробіолога у світі 20 років тому, чи можливо це зробити, вони б посміялися над вами», — сказав The Scientist старший автор Олександр Хат, нейробіолог з Техаського університету в Остіні.
Для нового дослідження, яке ще не було рецензовано, команда просканувала мозок однієї жінки та двох чоловіків у віці 20-30 років. Кожен учасник прослухав 16 годин різних подкастів і радіошоу протягом кількох сеансів у сканері. Потім команда передала ці сканування комп’ютерному алгоритму, який вони назвали «декодером», який порівнював шаблони в аудіо з шаблонами в записаній активності мозку.
Алгоритм може взяти запис фМРТ і створити історію на основі її вмісту, і ця історія «досить добре» відповідатиме оригінальному сюжету подкасту чи радіошоу», — сказав Хат The Scientist.
Іншими словами, декодер міг визначити, яку історію чув кожен учасник, виходячи з активності їх мозку. З усім тим, алгоритм зробив деякі помилки, як-от заміна займенників персонажів і використання першої та третьої особи. Він «досить точно знає, що відбувається, але не знає, хто це робить», — сказав Хут.
У додаткових тестах алгоритм міг досить точно пояснити сюжет німого кіно, яке учасники дивилися в сканері. Він міг навіть переказати історію, яку учасники уявляли собі в голові. У довгостроковій перспективі дослідницька група прагне розробити цю технологію, щоб її можна було використовувати в інтерфейсах «мозок-комп’ютер», призначених для людей, які не вміють говорити або друкувати.