Останні десятиліття показують стрімке зростання випадків короткозорості (міопії) у всьому світі. Вчені довго намагалися зрозуміти, чому ця проблема набирає масштаби епідемії, і нове дослідження від Коледжу оптометрії Державного університету Нью-Йорка (SUNY) пропонує цікаву гіпотезу: ключовим фактором може бути сучасна тенденція проводити більше часу в приміщеннях, де світла значно менше.
Дослідження поведінки ока під час близької роботи
Дослідники провели лабораторні тести за участю 34 добровольців: 21 з міопією і 13 з нормальним зором. Учасники фокусували погляд на квадратних мішенях із різною яскравістю та контрастом, по черзі закриваючи одне око.
Спостереження показали, що у короткозорих очі вже заздалегідь спрямовані всередину, а зіниця стискається сильніше, ніж у людей з нормальним зором. Це, на думку дослідників, ослаблює так званий ON-шлях у сітківці — систему, що відповідає за обробку світла.
В результаті вчені висунули гіпотезу: у міопії фокусування на близьких об’єктах важливіше за достатню освітленість сітківки. Це створює замкнене коло: очі сильніше концентруються, зіниця стискається, світла до сітківки потрапляє ще менше, і короткозорість поступово поглиблюється.
Чому проблема загострюється в приміщеннях
На вулиці при яскравому світлі зіниця природно звужується, захищаючи очі, але водночас достатньо світла досягає сітківки. В приміщенні ж, особливо при роботі з телефонами, планшетами чи книгами, зіниця стискається не через яскравість, а щоб зробити зображення чіткішим. При слабкому освітленні це призводить до значного зменшення світла на сітківці, що, ймовірно, посилює розвиток міопії.
Генетика і інші фактори
Міопія має сильний генетичний компонент, і виникає, коли око подовжується, через що світлові промені не фокусуються правильно на сітківці. Однак SUNY-проєкт пропонує новий погляд: важливу роль може відігравати не лише генетика чи розмитість зору, а й недостатнє освітлення сітківки під час тривалого фокусування на близьких об’єктах.
Це також допомагає пояснити, чому окуляри з надто сильною корекцією можуть бути шкідливими: вони зменшують не лише розмитість, а й кількість світла, що потрапляє на сітківку.
Перспективи і важливість дослідження
Автори дослідження підкреслюють, що результати базуються на невеликій групі учасників і не включають порівняння між роботою на вулиці та в приміщенні. Проте вони дають цінну основу для подальших досліджень і потенційних стратегій профілактики міопії, особливо серед дітей та молоді.
За прогнозами, до 2050 року майже 40% молодих людей у світі можуть страждати на короткозорість, що робить пошук причин і ефективних методів запобігання надзвичайно актуальним.
Як зазначає візуальний нейронауковець Хосе-Мануель Алонсо, «це поки не остаточна відповідь, але гіпотеза, підкріплена фізіологічними спостереженнями, що поєднує багато наявних даних. Більше досліджень допоможе знайти способи профілактики та лікування міопії».
Дослідження опубліковане у журналі Cell Reports і відкриває нову перспективу для розуміння поширення короткозорості в умовах сучасного способу життя.
