Пандемія перевела багатьох на віддалений формат роботи. Це також сприяло зміні робочого графіка у більшості. Докладніше про це – у матеріалі.
Професор медицини сну в Оксфордському університеті Колін Еспі разом із колегами провів дослідження, в якому вивчався зв’язок між пандемією та зміною робочого графіка людей. В експерименті брали участь 15 тисяч дорослих із 14 країн. Виявилося, що майже половина з них підлаштувала з приходом COVID-19 свій графік під біологічний годинник – цикли сну та неспання.
Існує також таке поняття, як “соціальний джетлаг” (SJL). Це розрив між соціальним розпорядком дня та природними періодами сну та неспання. Люди з високим SJL більше схильні до депресії, тривожності, безсоння, ніж люди з постійним графіком. Самопочуття у них теж частіше гірше. До тих, хто має досить високий SJL, можна віднести «сов», а до тих, у кого таких розривів малий чи немає зовсім, – «жайворонків».
У результаті дослідження з’ясувалося, що з 46 відсотків людей SJL під час пандемії знизився. Причому майже у всіх це було пов’язано зі зрушенням розкладу на пізніший час: тобто люди пізніше вставали, їли, йшли спати. Збільшився цей розрив у 20 відсотків піддослідних, а у решти він залишився без змін.
Виходить, що при можливості організації більш гнучкого графіка майже половина учасників почала працювати пізніше. Разом з тим люди, які зменшили соціальний джетлаг, були більше схильні до стресу і безсоння, ніж ті, у кого розрив залишився той же. Автор вважає, що це можна пояснити тривалим перебуванням у ліжку, оскільки це створює проблеми зі сном уночі.
Таким чином, робота за фіксованим єдиним графіком підходить лише для приблизно половини населення. Для інших більш комфортним стане гнучкий графік. Але можливість вибирати години роботи залежно від біологічного годинника дозволить людям зберегти психічне та фізичне здоров’я, забезпечить гарний сон.
Матеріали характеру новин не можна прирівнювати до призначення лікаря. Перед ухваленням рішення порадьтеся з фахівцем.