Відновлення мікрофлори кишечника після курсу антибіотиків пов’язане зі зниженням тривалості життя у мишей, з’ясували австралійські дослідники. Робота вчених опублікована в журналі Cell Reports.
B ході свого дослідження фахівці вивчали довгострокові ефекти від введення мишам на ранньому етапі життя антибіотиків. Спостерігали за піддослідними від початку прийому препаратів – ампіциліну і неоміцину – аж до похилого віку (102 тижні). Антибіотики серйозно скорочували різноманітність мікробіома, після чого кишечник заселявся, як правило, одним з двох наборів мікробіоти, позначених дослідниками як PAM I і PAM II відповідно.
У мишей з PAM II в подальшому спостерігалася підвищена стійкість до інсуліну, що вказує на порушення обміну речовин і посилення запалень в різних тканинах, в тому числі в печінці і мозку. Скорочувалася у них і вироблення антитіл після вакцинації від грипу. Ці миші вмирали приблизно в два рази швидше побратимів з PAM I – навіть при тому, що в обох випадках склад кишкового мікробіома згодом повертався до норми.
«Результати [дослідження] говорять про те, що той тип мікробіома, який заселяє кішченік після [введення] антибіотиків має можливість перепрограмування імунної системи ссавців з тривалими наслідками, в тому числі і для тривалості життя», – зазначив провідний автор дослідження, професор Університету Флиндерса Девід Лінн.
