Міжнародна команда науковців провела одне з найбільших досліджень факторів ризику деменції, охопивши понад 214 тисяч людей із 14 країн світу. Виявилося, що хоча поширеність окремих ризиків суттєво відрізняється залежно від країни, вони майже завжди поєднуються між собою, утворюючи характерні групи. Це відкриття може допомогти створювати ефективніші програми профілактики, адаптовані до особливостей різних регіонів.
Результати дослідження опубліковано в журналі The Lancet Healthy Longevity.
За прогнозами експертів, до 2050 року кількість людей із деменцією у світі може зрости майже втричі через старіння населення. Водночас сучасні дослідження свідчать, що майже 45% випадків цього захворювання пов’язані з чинниками, на які людина може вплинути.
До них належать недостатній рівень освіти, високий рівень «поганого» холестерину, артеріальна гіпертензія, куріння, цукровий діабет, ожиріння, малорухливий спосіб життя, депресія та соціальна ізоляція.
Більшість попередніх досліджень проводилися у країнах із високим рівнем доходів, тому було незрозуміло, наскільки їхні висновки відповідають ситуації в державах, що розвиваються. Саме це питання й вирішили перевірити автори нової роботи.
Для аналізу вони використали дані 11 масштабних національних досліджень старіння населення, які охопили людей віком від 50 років із країн Європи, Азії та Америки.
Результати показали, що найпоширенішими факторами ризику майже всюди залишаються низький рівень освіти, артеріальна гіпертензія та куріння. Водночас їхня поширеність значно відрізняється залежно від країни.
Наприклад, низький рівень освіти був характерний для 85,6% учасників дослідження в Китаї, тоді як у США цей показник становив лише 12%. Науковці припускають, що саме освіта може впливати на багато інших факторів ризику, адже люди з нижчим рівнем освіти частіше стикаються з менш здоровим способом життя та обмеженим доступом до медичної допомоги.
Іншу картину дослідники побачили щодо ожиріння. У країнах із високим рівнем доходів воно зустрічалося значно частіше. Так, у США ожиріння виявили майже у 45% учасників, тоді як в Індії — лише у 13%.
Також несподіваною виявилася ситуація із соціальною ізоляцією. Люди, які проживають самі, частіше зустрічалися саме у розвинених країнах, хоча зазвичай вважається, що вони мають кращі умови життя та медичного обслуговування.
Одним із найважливіших висновків дослідження стало те, що фактори ризику рідко існують окремо. Зазвичай вони поєднуються між собою: наприклад, низький рівень освіти часто супроводжується підвищеним артеріальним тиском, курінням, малорухливим способом життя або діабетом. Саме тому сучасні програми профілактики дедалі частіше спрямовані не на боротьбу з одним чинником, а одразу з кількома.
На думку авторів роботи, універсальної стратегії запобігання деменції не існує. Натомість кожна країна має розробляти власні підходи, враховуючи місцеві соціальні, економічні та медичні особливості. Такий підхід може значно підвищити ефективність профілактики й допомогти зменшити кількість нових випадків деменції в майбутньому.
