Ви випиваєте чашку кави заради бадьорості, а ваш кишківник тим часом може отримувати зовсім інший сигнал. Нове дослідження показало, що кава здатна змінювати склад кишкового мікробіому, а деякі її можливі ефекти на настрій і мозок можуть не мати прямого зв’язку з кофеїном.
Дослідники з APC Microbiome Ireland при Університетському коледжі Корка вирішили детальніше перевірити, як кава впливає на так звану вісь «кишківник — мозок» — систему двостороннього зв’язку між травною системою та нервовою системою. Для цього вчені залучили 62 людей. Половина з них регулярно пила каву — приблизно 3–5 чашок на день, тоді як інші учасники зазвичай каву не вживали.
Упродовж експерименту дослідники оцінювали психологічний стан добровольців, стежили за їхнім харчуванням, а також аналізували зразки калу й сечі. Це дозволило одночасно подивитися на зміни мікробіому, обміну речовин і самопочуття.
Що сталося без кави
Найцікавіший етап почався тоді, коли постійних кавоманів попросили повністю відмовитися від напою на два тижні. Після цього вчені зафіксували помітні зміни у складі метаболітів — невеликих молекул, які утворюються під час обміну речовин, зокрема внаслідок роботи кишкових бактерій. Потім каву повернули до раціону. Але учасники не знали, що саме вони отримують: звичайну каву з кофеїном чи декофеїнізовану.
І тут результати виявилися особливо цікавими. Після повернення обох видів кави учасники повідомляли про нижчий рівень сприйманого стресу, а також мали нижчі показники депресивності та імпульсивності. Це може вказувати на те, що деякі ефекти кави на психологічний стан пов’язані не лише з кофеїном.
Кава змінює середовище всередині кишківника
У кавоманів дослідники також виявили відмінності в кількості окремих бактерій.
Зокрема, у них було більше представників Eggertella та Cryptobacterium curtum. Ці мікроорганізми можуть брати участь у процесах, пов’язаних із кислотністю та обміном жовчних кислот. Також дослідники виявили підвищений рівень бактерій групи Firmicutes, деякі представники якої раніше вже були пов’язані з особливостями емоційного стану.
Усе це важливо через те, що кишкові мікроорганізми не просто допомагають перетравлювати їжу. Вони виробляють безліч біологічно активних речовин, які можуть взаємодіяти з імунною, гормональною та нервовою системами.
І ось несподіванка: без кофеїну теж був ефект
Мабуть, найбільше дослідників зацікавив результат із пам’яттю та навчанням. Покращення відповідних показників спостерігали саме серед учасників, які отримували безкофеїнову каву.
Це натякає на те, що потенційний вплив кави на мозок може бути пов’язаний не тільки з кофеїном. У складі напою є тисячі різних сполук, зокрема поліфеноли, які здатні взаємодіяти з кишковими бактеріями.
Звичайна кава з кофеїном, своєю чергою, була пов’язана зі зменшенням відчуття тривожності та кращими показниками пильності й уваги. Тобто одна й та сама чашка може впливати на організм одразу через кілька різних механізмів — і кофеїн є лише одним із них.
Але це ще не доказ, що кава «лікує» мозок
Є важливий нюанс: у дослідженні взяли участь лише 62 людини, тому робити масштабні висновки поки зарано. Науковці виявили зв’язок між вживанням кави, змінами мікробіому та певними показниками психологічного й когнітивного стану. Але це не доводить, що саме кава безпосередньо спричинила всі ці зміни.
Потрібні масштабніші та довготривалі дослідження, щоб зрозуміти, які саме компоненти кави впливають на мікроорганізми та як ці зміни передаються мозку. Проте робота додає новий штрих до нашого розуміння популярного напою.
Можливо, ранкова кава працює не лише за принципом «випив — кофеїн потрапив у мозок». Частина її ефектів може починатися значно нижче — у кишківнику, де трильйони мікроорганізмів щодня взаємодіють із речовинами, які ми споживаємо. І саме там може ховатися частина відповіді на питання, чому кава впливає на нас набагато сильніше, ніж просто допомагає прокинутися.