Після пандемії COVID-19 мільйони людей у всьому світі скаржилися на втрату нюху та смаку. У більшості випадків ці симптоми зникали протягом кількох тижнів або місяців після одужання. Однак для частини пацієнтів проблема виявилася значно серйознішою — смакові відчуття не відновлювалися навіть через рік після перенесеної інфекції. Нове наукове дослідження вперше дало біологічне пояснення тому, чому це відбувається.
Група вчених із Університету Колорадо Аншутц разом із дослідниками зі Швеції провела детальний аналіз людей, які перенесли COVID-19 у легкій формі, але продовжували відчувати порушення смаку понад 12 місяців після хвороби. У дослідженні взяли участь 28 добровольців, які не потребували госпіталізації під час інфекції, проте повідомляли про стійкі зміни у сприйнятті їжі.
Результати виявилися показовими. У восьми учасників тести підтвердили суттєві порушення роботи смакової системи, а одинадцять людей повідомили про втрату здатності розпізнавати солодкий, гіркий і так званий умамі — смак, пов’язаний із білковою їжею. Водночас сприйняття солоного та кислого майже не постраждало, що одразу наштовхнуло дослідників на думку про різні механізми роботи смакових рецепторів.
Щоб зрозуміти причину змін, науковці провели біопсію смакових сосочків у частини учасників. Аналіз клітин показав ключову проблему на молекулярному рівні. У рецепторних клітинах, відповідальних за розпізнавання солодкого, гіркого та умамі, було зафіксовано знижений рівень матричної РНК — молекули, необхідної для вироблення білка PLCβ2. Саме цей білок відіграє критичну роль у передачі смакових сигналів до мозку.
За словами дослідників, PLCβ2 працює як своєрідний підсилювач сигналу всередині клітини. Якщо його рівень падає, сигнал слабшає ще до того, як доходить до нервової системи. У результаті людина фізично має смакові рецептори, але мозок отримує занадто слабкий сигнал, щоб правильно розпізнати смак.
Цікаво, що рецептори, які відповідають за солоний і кислий смаки, використовують інші біохімічні механізми і не залежать від цього білка. Саме тому ці відчуття у більшості пацієнтів залишаються майже незмінними навіть після COVID-19.
Окрім молекулярних порушень, вчені також виявили структурні зміни самих смакових сосочків. У деяких учасників тканини виглядали нормально, тоді як в інших спостерігалася помітна дезорганізація клітинної структури. Це свідчить про те, що тривала втрата смаку може бути наслідком одразу двох процесів — порушення клітинної сигналізації та фізичних змін у тканинах.
У нормальних умовах клітини смакових рецепторів оновлюються кожні два-чотири тижні. Саме тому більшість людей швидко відновлюють смак після вірусних інфекцій. Проте нові дані показують: COVID-19 здатний порушувати глибинні біологічні механізми регенерації, через що відновлення може затягуватися на роки.
Дослідники підкреслюють, що отримані результати стали першим прямим доказом того, що тривалі смакові розлади після коронавірусу мають реальну клітинну основу, а не є лише суб’єктивними відчуттями пацієнтів. Наступним кроком стане з’ясування, чи можна повністю відновити роботу пошкоджених рецепторів і розробити методи лікування, здатні повернути нормальне сприйняття смаку.
Відкриття не лише допомагає краще зрозуміти наслідки постковідного синдрому, а й відкриває нові можливості для створення терапій, спрямованих на відновлення сенсорних функцій після вірусних уражень.