Наші улюблені коти зіткнулися з новою причиною для занепокоєння: крихітною мікроскопічною сутністю, відомою як вірус H5N1, більш широко відомий як пташиний або пташиний грип. Дослідники з Піттсбурзького університету знайшли переконливі докази адаптації домашніх кішок до пташиного грипу. Експерти досліджували спалах у сільській місцевості в Південній Дакоті, де кілька вуличних кішок піддалися вірусу після прояву серйозних неврологічних і респіраторних симптомів.
Поширення пташиного грипу
Вірус високопатогенного пташиного грипу (HPAIV) H5N1 вперше з’явився в Китаї в 1996 році. Протягом багатьох років вірус диверсифікувався на кілька клад, причому клада 2.3.4.4.b стала найбільш географічно поширеною. Ця клада інфікувала понад 90 видів птахів і 21 вид ссавців у всьому світі, включаючи людей протягом останніх років.
Інфекції домашніх котів були вперше задокументовані у 2004 році і пов’язані переважно з респіраторними захворюваннями. Однак клада 2.3.4.4.b продемонструвала тривожну здатність до неврологічних впливів у різних ссавців, таких як морські леви, руді лисиці, а тепер і домашні коти.
Спалах у Південній Дакоті
У квітні 2024 року було повідомлено про смерть десяти вуличних котів із сільської місцевості Південної Дакоти через респіраторні та неврологічні симптоми. Дослідники провели розтин двох кішок у ветеринарній діагностичній лабораторії Північної Дакоти. Зразки тканин пройшли комплексний набір аналізів, включаючи гістопатологію, кількісну RT-PCR, секвенування повного генома, філогенетику та гістохімію лектинів. Аналіз зв’язування псевдовірусу додатково оцінив сумісність з рецепторами.
Пташиний грип у домашніх кішок
H5N1 clade 2.3.4.4.b був підтверджений у мозку та легенях інфікованих котів. Генетичний аналіз виявив тісний зв’язок між котячими ізолятами та послідовностями H5N1, раніше ідентифікованими у молочної худоби Південної Дакоти. Це свідчить про можливе поширення від зараженої великої рогатої худоби або птахів. Важливо те, що унікальні мутації в ізолятах котів натякали на потенційну адаптацію вірусу.
Неврологічний вплив вірусу на котів
Дослідження виявило важкі неврологічні пошкодження в інфікованих кішок із помітними ураженнями мозочка та гіпокампу. Основні висновки включають:
- Некроз нейронів: загибель нервових клітин у критичних областях мозку.
- Гліоз: проліферація гліальних клітин у відповідь на пошкодження.
- Периваскулярне запалення: імунні реакції навколо кровоносних судин головного мозку.
- Високі концентрації вірусного антигену: переважно в мозочку та гіпокампі.
Вірусне навантаження на мозок значно перевищувало те, що спостерігається в респіраторних тканинах, сприяючи нейротропним тенденціям вірусу. Коти продемонстрували спільну експресію рецепторів сіалової кислоти в тканинах легенів і мозку, сумісну з вірусами пташиного та людського грипу. Ця сумісність з рецепторами може сприяти міжвидовій передачі та підкреслює ризики того, що домашні коти діють як потенційні містки для адаптації вірусу.
Роль кішок в адаптації вірусу
Дослідження під назвою «Виражений нейротропізм і потенційна адаптація вірусу H5N1 Clade 2.3.4.4.b у природно інфікованих домашніх кішок» викликає значне занепокоєння у сфері охорони здоров’я. Дослідники відзначили, що коти можуть служити господарями для перегрупування вірусів грипу птахів і ссавців. Цей сценарій може сприяти появі нових штамів грипу, здатних інфікувати людей.
«Коти можуть діяти як судини для змішування мутацій», – попереджає дослідження, створюючи ризик генетичної перегрупування та можливої передачі від кота до людини. Хоча наразі не було зареєстровано жодного випадку, пов’язаного з котами, ця можливість вимагає пильності.
Більш широкі наслідки спалаху
Результати дослідження Університету Піттсбурга віддзеркалюють попередні звіти з Техасу, де спалахи H5N1 на тваринницьких фермах були пов’язані зі смертю котів і птахів. Такі випадки підкреслюють необхідність посиленого нагляду за H5N1 як у домашніх, так і в диких тваринах, щоб оцінити та зменшити ризик передачі від тварини до людини. Адаптація H5N1 у домашніх кішок підкреслює здатність вірусу долати видові бар’єри та адаптуватися до ссавців.
З унікальними мутаціями, ідентифікованими в ключових вірусних білках, і доказами системних інфекцій у котів, не можна ігнорувати потенціал зоонозної передачі. Посилене спостереження та профілактичні заходи мають вирішальне значення для стримування цієї нової загрози. Пильність і профілактичні заходи можуть допомогти зменшити ризики, пов’язані з адаптацією H5N1 у домашніх і диких тварин.
Захист кішок від пташиного грипу
Наступні поради допоможуть захистити котів від смертельного вірусу:
- Тримайте кішок вдома: уникайте перебування на відкритому повітрі, особливо в місцях, де повідомляють про спалахи вірусу H5N1 серед птахів або ссавців.
- Слідкуйте за дикою природою: зменшіть взаємодію між домашніми котами та дикою природою, наприклад птахами чи дрібними ссавцями, щоб зменшити ризик зараження.
- Заходи гігієни: Ретельно мийте руки після контакту з птахами або очищення місць, де могли бути дикі птахи.
- Уникайте годування сирим м’ясом: переконайтеся, що коти не їдять сиру або недоварену птицю чи дичину, оскільки вони можуть бути джерелом вірусу.
- Будьте в курсі: слідкуйте за місцевими оновленнями H5N1 і дотримуйтесь вказівок ветеринарів або органів охорони здоров’я.
- Дослідження щодо вакцинації: проконсультуйтеся зі своїм ветеринаром щодо розробки вакцин проти грипу для домашніх тварин, якщо вони проживають у регіонах з високим ризиком.
Дослідження опубліковано в журналі Emerging Microbes&Infections.