Нове дослідження показує, що ключова сполука в таких продуктах, як брокколі, брюссельська капуста та капуста, може знизити рівень цукру в крові, потенційно забезпечуючи недорогий і доступний спосіб запобігти розвитку діабету 2 типу. У дослідженні взяли участь 74 людини у віці від 35 до 75 років з підвищенням рівня цукру в крові, що класифікує їх як переддіабет. Усі учасники також мали надмірну вагу або ожиріння.
Добровольцям щодня протягом 12 тижнів давали або сполуку, яка зазвичай міститься в хрестоцвітих овочах, відому як сульфорафан, або плацебо. Ті, хто отримував сульфорафан, продемонстрували значне зниження рівня цукру в крові, повідомляють дослідники під керівництвом команди з Університету Гетеборга у Швеції.
«Лікування переддіабету зараз недостатньо в багатьох відношеннях, але ці нові відкриття відкривають шлях для можливого точного лікування з використанням сульфорафану, видобутого з брокколі, як функціональної їжі», — говорить Андерс Розенгрен, молекулярний фізіолог з Університету Гетеборга.
Для деяких осіб у досліджуваній групі зниження рівня цукру в крові було навіть більш значним: у тих із ранніми ознаками легкого вікового діабету, відносно низьким ІМТ, низькою резистентністю до інсуліну, низькою частотою жирової дистрофії печінки та низькою секрецією інсуліну спостерігалося падіння, яке вдвічі перевищувало середнє значення.
Кишкові бактерії також мають значення. Команда визначила бактеріальний ген BT2160, який, як відомо, бере участь в активації сульфорафану, як значущий, ті, хто мав більше цього гена в кишкових бактеріях, продемонстрували середнє зниження рівня цукру в крові на 0,7 мілімоля на літр, порівняно з 0,2 ммоль/л для сульфорафану порівняно з плацебо в цілому.
Ці варіації демонструють необхідність індивідуальних підходів до переддіабету. Чим більше ми знаємо про те, які групи людей отримують найкращу реакцію на які методи лікування, тим ефективнішими будуть ці методи лікування.
«Результати дослідження також пропонують загальну модель того, як патофізіологія та кишкова флора взаємодіють і впливають на реакцію на лікування – модель, яка може мати ширші наслідки», – говорить Розенгрен.
За оцінками, переддіабетом страждають сотні мільйонів людей у всьому світі, і рівень захворюваності швидко зростає. Від 70 до 80 відсотків людей із переддіабетом розвиватиметься діабет, хоча ця цифра значно змінюється залежно від статі та використовуваних визначень.
Очевидно, що існує нагальна потреба запобігти переходу від одного стану до іншого – і всім наслідкам для здоров’я – але переддіабет часто залишається недіагностованим або нелікованим. Ці нові відкриття, безумовно, можуть допомогти, але дослідники також підкреслюють важливість цілісного підходу до зниження ризику діабету.
«Фактори способу життя залишаються основою будь-якого лікування переддіабету, включаючи фізичні вправи, здорове харчування та втрату ваги», — каже Розенгрен. Дослідження опубліковано в Nature Microbiology.