Науковці з’ясували, що труднощі із зачаттям дитини можуть бути пов’язані з незначними відмінностями у поведінці та розвитку дітей у майбутньому. Водночас саме лікування безпліддя, зокрема екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), імовірно, не є головною причиною таких змін.
Такого висновку дійшли дослідники в межах масштабної програми Environmental influences on Child Health Outcomes (ECHO), яку фінансують Національні інститути здоров’я США (NIH). Результати роботи опубліковані в журналі JAMA Network Open.
Одне з найбільших досліджень у цій сфері
Попередні наукові роботи, присвячені впливу безпліддя та методів його лікування на розвиток дітей, часто мали невелику вибірку або не могли чітко відокремити вплив самих проблем із фертильністю від наслідків медичних процедур.
Щоб отримати більш точну картину, дослідники проаналізували інформацію про 15 382 пари «мати — дитина» із 44 дослідницьких центрів США та Пуерто-Рико.
Науковці враховували різні фактори: діагностоване безпліддя, використання допоміжних репродуктивних технологій, тривалий період спроб завагітніти та повторні викидні. Після цього вони порівнювали ці дані з особливостями розвитку дітей віком від 2 до 10 років.
Які результати отримали вчені
Аналіз показав, що у дітей, чиї батьки мали труднощі із зачаттям, дещо частіше спостерігалися поведінкові особливості та риси, схожі на симптоми розладів аутистичного спектра. Також у цій групі виявили трохи вищу ймовірність офіційного діагнозу аутизму.
Цікаво, що такі зв’язки фіксувалися навіть у тих випадках, коли дитина була зачата без використання спеціальних медичних технологій.
Окремо дослідники виявили, що застосування деяких методів лікування безпліддя, які не пов’язані з ЕКЗ, може бути асоційоване з підвищеною ймовірністю розвитку синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ).
ЕКЗ не показало чіткої негативної асоціації
Одним із найважливіших висновків дослідження стало те, що екстракорпоральне запліднення не продемонструвало переконливого зв’язку з порушеннями нейророзвитку дітей.
На думку авторів роботи, отримані результати свідчать, що вирішальну роль можуть відігравати не самі процедури лікування безпліддя, а причини, які призвели до труднощів із зачаттям.
Ці фактори можуть бути пов’язані з генетичними особливостями, впливом навколишнього середовища або іншими біологічними механізмами, які ще належить детально вивчити.
Чому це дослідження важливе
Автори наголошують, що виявлені відмінності були невеликими, а результати не означають, що діти, народжені після лікування безпліддя, обов’язково матимуть проблеми з розвитком.
Навпаки, накопичені наукові дані дедалі більше свідчать про те, що сучасні репродуктивні технології самі по собі не є незалежним фактором ризику для нейророзвитку дитини.
Вчені сподіваються, що подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти причини такого зв’язку та дозволять розробити ефективніші рекомендації для сімей, які стикаються з проблемами фертильності. Робота також підкреслює важливість раннього спостереження за розвитком дітей та своєчасної підтримки у разі виникнення будь-яких поведінкових чи когнітивних труднощів.