Нове дослідження показало, що великі коливання часу відходу до сну можуть подвоювати ризик серйозних серцевих подій у людей середнього віку, які проводять у ліжку менше восьми годин. Цей висновок перетворює звичку, яку більшість із нас сприймає як щоденну рутину, на очевидний сигнал тривоги: коли сон «плаває», серце може опинитися під підвищеним ризиком.
Протягом одного тижня спостережень у Північній Фінляндії дослідники фіксували час відходу до сну у дорослих середнього віку. Деякі учасники лягали спати у різний час щодня, і найбільшу небезпеку вчені зафіксували саме у коливаннях вечірнього графіка, а не ранкового пробудження. Найчіткіше ця закономірність проявилася серед людей, які проводили в ліжку менше восьми годин, де нерегулярність сну корелювала з найвищим ризиком.
Дані були отримані від 3 231 учасника Північного фінського когорту народження 1966 року, яких спостерігали протягом десятиліть. У 46 років кожен учасник носив активні монітори протягом одного тижня, що дозволило точно відстежити час початку та завершення сну. Потім медичні записи фіксували серцеві напади, інсульти, госпіталізації через серцеву недостатність та смертність від серцево-судинних захворювань до кінця 2023 року.
Протягом спостереження 128 учасників (4%) зазнали серйозних серцевих подій. Ризик підвищувався лише серед тих, хто проводив у ліжку менше восьми годин. У цій групі нерегулярний час відходу до сну подвоював імовірність серйозних серцевих ускладнень. Середній час пробудження при цьому не давав такого сигналу, що підкреслює важливість саме вечірньої рутини.
Регулярний сон підтримує циркадні ритми організму – внутрішній 24-годинний годинник, який координує гормональні цикли, кров’яний тиск і реакцію на світло. Коли час відходу до сну постійно змінюється, ритми порушуються, створюючи додаткове навантаження на серце у години, призначені для відпочинку. Короткі ночі погіршують ситуацію, позбавляючи організм часу на відновлення та стабільного графіка.
Дослідники наголошують, що час відходу до сну може бути корисним маркером здоров’я серця, адже він відображає стабільність щоденних звичок. «Регулярність часу відходу до сну особливо важлива для серцевого здоров’я. Вона відображає ритм повсякденного життя і ступінь його коливань», – пояснює Лаура Науха з Університету Оулу, керівниця дослідження.
Слід зауважити, що монітори фіксували лише час у ліжку, а не глибину чи якість сну. Людина може провести у ліжку вісім годин і при цьому мати неспокійний, переривчастий сон, який також шкодить серцю. Крім того, один тиждень спостережень не враховує сезонні зміни, відпустки, хвороби чи стресові періоди. Проте дані пристроїв дають точнішу картину, ніж спогади учасників, роблячи висновки дослідження більш надійними.
Результати охоплюють серйозні серцеві події – інфаркти, інсульти, госпіталізації через серцеву недостатність, небезпечний біль у грудях і смерті від серцевих захворювань. Акцент на таких чітких кінцевих точках дозволяє уникнути змішування з менш серйозними симптомами та дає точну оцінку ризику.
На думку дослідників, підтримання стабільного графіка сну – проста, але ефективна стратегія для профілактики серцевих проблем. Американська асоціація серця рекомендує дорослим спати від семи до дев’яти годин, а регулярність сну є чинником, який можна контролювати без складних втручань.
Дослідження опубліковане в журналі BMC Cardiovascular Disorders і підкреслює: не лише тривалість сну, а й сталість його графіка є критично важливими для здоров’я серця.