Дослідники зі США описали шість «біотипів» депресії. Вони охарактеризували симптоми кожного типу та пояснили, яке лікування буде більш ефективним у тому чи іншому випадку.
Для терапії депресії лікарі застосовують «загальну» тактику, яка не враховує особливостей конкретного пацієнта. Ліки доводиться підбирати методом спроб та помилок, оскільки достовірних способів передбачити ефективність лікування в кожному конкретному випадку не існує. Через це багатьом пацієнтам не вдається повністю усунути симптоми і повернути організм у нормальний стан. А місяці або роки, які йдуть на підбір правильних ліків, можуть лише посилити хворобу.
Фахівці зі Стенфордського університету в США поставили собі за мету з’ясувати, що дозволить лікарям призначати ефективне лікування при депресії з першого разу. Для цього вони виміряли мозкову активність пацієнтів з депресією та тривожністю за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (ФМРТ) експериментів та проаналізували отримані дані методами машинного навчання. Вдалося виявити шість різних за симптоматикою типів депресії, опис яких опублікував журнал Nature Medicine .
У дослідженні брала участь 801 людина, якій діагностували депресію та тривожність. Вони пройшли ФМРТ у стані спокою, а також під час виконання завдань, що дозволяють перевірити когнітивні функції та емоційні реакції. Групі з 250 осіб, які входили до загальної вибірки, призначили лікування: терапію антидепресантами при серйозних депресивних розладах та поведінкове втручання при клінічно значущих симптомах депресії або ожирінні.
Перший, найпоширеніший, «біотип» депресії, характеризувався щодо підвищеної функціональної зв’язністю в мережі пасивного режиму роботи (режиму «за замовчуванням»), а також у ланцюгах уваги та усвідомленості у стані спокою. Другому типу депресії, навпаки, була властива щодо знижена зв’язність ланцюга уваги. Третій тип відрізнявся підвищеною активністю мозку при усвідомленій обробці емоцій, четвертий – при пригніченні реакцію стимули.
П’ятий, найрідкісніший, «біотип» пов’язаний із відносною втратою функціональної зв’язності під час обробки загрози, а також зниженням мозкової активності при придушенні реакції на стимули. Шостий тип депресії не відрізнявся від інших типів чи нормального стану суттєвою дисфункцією контуру мозку, проте автори дослідження вважали за необхідне вивчити його більш детально.
Залежно від «біотипу» пацієнти по-різному реагували на запропоноване лікування. Наприклад, людям, у яких зафіксували гіперактивність когнітивних областей мозку, краще, ніж решті, допомагав антидепресант венлафаксин. При цьому для тих, у кого в стані спокою була підвищена мозкова активність у трьох областях, пов’язаних з депресією та вирішенням проблем, найефективнішою виявилася поведінкова терапія.
“Наскільки нам відомо, ми вперше продемонстрували, що депресію можна пояснити різними порушеннями у функціонуванні мозку”, – зазначили автори дослідження. За їхніми словами, результати роботи можуть стати основою персоналізованого підходу до лікування депресії.
Крім того, в іншій роботі команда вчених довела, що ФМРТ мозку дозволяє успішніше виявляти людей, для яких виявляться ефективними антидепресанти. Цей метод, на думку дослідників, надалі є сенсом використовувати при діагностиці депресії.