Цинга стала причиною смерті мільйонів людей у XVII-XVIII століттях і довгий час була невиліковною. Зараз відомо, як боротися із цією хворобою, але сама вона, як вважається, залишилася у минулому. Медики з Канади описали клінічний випадок, який демонструє, що у XXI столітті цинга теж має місце і, швидше за все, поширена сильніше, ніж можна припустити.
Цингою називають гостру нестачу вітаміну C, або аскорбінової кислоти. При цій хворобі випадають зуби, кровоточать ясна, тріскається шкіра. Поступово виникає біль під час руху, з’являються галюцинації та сильна втома, повністю руйнується організм. Симптомів цинги безліч, через що тривалий час не було ясно, одна чи кілька хвороб за ними ховаються.
Фахівці з Університету Торонто в Канаді виявили у 65-річної жінки низку неспецифічних ознак, які після детальної оцінки її стану віднесли до проявів цинги. Опис клінічного випадку опублікував Canadian Medical Association Journal.
Пацієнтка звернулася до відділення невідкладної допомоги в одній із лікарень Торонто. Вона скаржилася на біль у ногах, слабкість, пошкодження та зміну кольору шкіри. Через кульгавість, яка з’явилася кілька років тому, їй було важко пересуватися, у тому числі купувати продукти та ліки, готувати їжу, ходити до лікарні. Підтримки від сім’ї та соціальних служб жінка майже не отримувала та фактично була ізольована від суспільства.
Раціон пацієнтки складався в основному з консервів (супу та тунця), плавленого сиру та білого хліба. Її харчування не можна було назвати різноманітним і збалансованим, а через відсутність у ньому свіжих овочів та круп виник дефіцит важливих для життя речовин на тлі кількох хронічних захворювань та куріння. Жодних біологічно активних добавок, які могли б заповнити його хоч частково, жінка не приймала.
«Цей випадок є складним прикладом відсутності продовольчої безпеки, яка проявляється у вигляді незвичайного діагнозу», — зазначили медики. За їхніми словами, цинга у ХХІ столітті зустрічається частіше, ніж здається. Наприклад, у групах із низьким соціально-економічним статусом у Великій Британії частка людей із цим діагнозом може досягати 25%.
Через неспецифічні симптоми — стомлюваність, слабкість, задишку — виявити цингу буває складно. Однак у випадку з канадською пацієнткою діагноз підтвердився і результатами аналізу крові на вітамін С, та покращенням стану, коли жінка почала приймати відповідний препарат.
За словами авторів публікації, лікарям варто бути уважнішими до рівня вітаміну С у крові пацієнтів. Особливу увагу цьому показнику треба приділяти під час обстеження дітей, самотніх людей похилого віку, а також тих, хто має шкідливі звички або проблеми з харчуванням. Важливо при цьому оцінювати продовольчу безпеку пацієнта, оскільки у випадку з цингою це один із головних факторів ризику.