Обмеження часу прийому їжі може бути корисним не лише для контролю ваги, а й для підтримки роботи мозку. До такого висновку дійшли американські дослідники, які виявили, що літні жінки, які споживали їжу лише протягом 8–9 годин на добу, продемонстрували кращі результати у тестах на мислення, планування та розв’язання задач порівняно з тими, хто харчувався протягом приблизно 12 годин.
Час прийому їжі може бути не менш важливим, ніж калорії
У пілотному клінічному дослідженні взяли участь 47 жінок віком від 50 до 79 років із надмірною вагою або ожирінням. Усі вони отримали однакові рекомендації щодо зниження калорійності раціону — приблизно на 500 калорій на день.
Однак половині учасниць запропонували ще одну умову: усі прийоми їжі потрібно було вмістити в проміжок менш ніж дев’ять годин. У середньому вони їли з 10:00 до 18:00, тобто їхнє «харчове вікно» становило близько 8,2 години. Інші жінки продовжували харчуватися у звичному режимі — приблизно протягом 12,3 години щодня.
Схудли всі, але мозок відреагував по-різному
Через шість місяців учасниці обох груп втратили в середньому близько 6,8 кілограма. Тобто сам результат схуднення майже не відрізнявся.
Проте когнітивні тести показали цікаву різницю. Жінки, які дотримувалися коротшого періоду прийому їжі, значно краще виконували завдання, що оцінювали просторове планування та здатність знаходити рішення. Вони також рідше припускалися помилок у тестах, пов’язаних із пам’яттю та навчанням, хоча ця різниця не досягла статистичної достовірності.
Натомість у швидкості реакції чи здатності одночасно виконувати кілька завдань істотних відмінностей між групами не виявили.
Як це може працювати
Науковці припускають, що позитивний ефект пов’язаний не лише зі зниженням ваги. Важливу роль можуть відігравати біологічний годинник організму, добові ритми, особливості обміну речовин, а також процеси запалення, які впливають на здоров’я мозку.
За словами керівниці дослідження, професорки Ратгерського університету Сью Шейпс, сам по собі контроль ваги вже допомагає зменшити вікові зміни мозку. Але результати дослідження свідчать, що додаткову користь може принести й відмова від їжі приблизно за чотири години до сну та скорочення часу харчування до 8–9 годин на день.
Чому це особливо актуально
Хвороба Альцгеймера та інші форми деменції стають дедалі поширенішими у світі через старіння населення. При цьому жінки, а також люди з ожирінням мають підвищений ризик розвитку таких захворювань.
Саме тому вчені активно шукають способи профілактики, які не потребують медикаментів. Одним із таких підходів може стати так зване обмежене в часі харчування (time-restricted eating), популярність якого останніми роками постійно зростає.
Остаточні висновки робити ще рано
Попри обнадійливі результати, автори наголошують, що дослідження було невеликим і має попередній характер. Для підтвердження ефекту необхідні масштабніші клінічні випробування за участю більшої кількості людей.
Крім того, науковці планують детальніше вивчити механізми, через які скорочення часу прийому їжі може впливати на когнітивні функції.
Втім уже зараз отримані дані свідчать, що для підтримки здоров’я мозку значення може мати не лише те, що ми їмо і скільки, а й коли саме ми це робимо. Обмеження харчового вікна до восьми-дев’яти годин може стати ще одним простим інструментом, який у майбутньому допоможе зберігати ясність мислення у старшому віці.
