Ми звикли вважати, що ключ до розуміння ожиріння — у харчуванні, способі життя та, можливо, у кишківнику. Але нове дослідження показує: важливі сигнали про стан обміну речовин можуть ховатися у слині.
Науковці з Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі проаналізували зразки слини 628 дорослих і виявили, що люди з ожирінням мають помітно інший склад мікробіому ротової порожнини, ніж люди з нормальною масою тіла. Робота опублікована в журналі Cell Reports.
Не лише хто живе в роті, а й що вони роблять
Більшість досліджень, пов’язаних з ожирінням, зосереджені на кишковому мікробіомі — складній екосистемі бактерій у травному тракті. Однак цього разу в центрі уваги опинився рот.
Дослідники пішли далі за простий перелік бактерій. Вони проаналізували активність генів мікроорганізмів, тобто з’ясували не лише «хто там є», а й «чим вони займаються». І виявилося, що мікробіом ротової порожнини в людей з ожирінням працює інакше — його метаболічна активність відображає загальний стан організму.
Зокрема, у таких учасників бактерії були активнішими в процесах ферментації цукрів і вироблення лактату. Це важливо, адже підвищений рівень лактату пов’язують з інсулінорезистентністю та кардіометаболічними порушеннями.
Зміни глибші, ніж здається
Виявилося, що відмінності стосуються не лише окремих мікробів, а цілих біохімічних шляхів. Усього між групами зафіксували 94 різні метаболічні шляхи, пов’язані з розщепленням вуглеводів, обміном амінокислот і синтезом сигнальних молекул.
У людей з ожирінням активніше працювали бактерії, пов’язані із запаленням і виробленням лактату, зокрема Streptococcus parasanguinis, Actinomyces oris та Oribacterium sinus. Водночас знижувалася активність шляхів, відповідальних за синтез деяких вітамінів групи B.
Також у слині виявили підвищений рівень метаболітів уридину та урацилу — молекул, що впливають на апетит і енергетичний баланс. Тобто мікробіом не просто «активізувався», а фактично перебудував свою біохімію.
Зв’язок із показниками крові
Науковці не обмежилися аналізом бактерій. Вони зіставили дані мікробіому зі складом слини та клінічними показниками крові. Частина змінених мікробних шляхів корелювала з рівнем тригліцеридів, печінковими ферментами та іншими маркерами кардіометаболічного здоров’я.
Більше того, додавання даних про мікробіом рота до статистичних моделей покращило здатність дослідників відрізняти людей з ожирінням від тих, хто має здорову масу тіла.
Причина чи наслідок?
Попри вражаючі результати, головне питання залишається відкритим: зміни в мікробіомі рота — це причина ожиріння чи його наслідок?
Дослідження має перехресний характер, тому не дозволяє встановити причинно-наслідковий зв’язок. Цілком можливо, що мікробіом лише відображає вже наявні метаболічні порушення. Щоб з’ясувати це, потрібні довготривалі спостереження в різних популяціях.
Що це може означати для майбутнього
Якщо подальші дослідження підтвердять ці висновки, аналіз слини може стати простим і неінвазивним способом раннього виявлення ризику метаболічних порушень. Потенційно це відкриває шлях до нових підходів у профілактиці та персоналізованому лікуванні.
Можливо, в майбутньому достатньо буде здати зразок слини, щоб отримати підказку про стан свого метаболізму — ще до того, як ваги покажуть тривожну цифру.